За даними Центру обліку безпритульних осіб в Києві, станом на квітень 2021 року, офіційно зареєстровано майже три тисячі безпритульних. Так, в Центрі на обліку перебуває 1320 осіб, у філії центру - 1397. Всього з початку року на облік взяли 125 осіб, зареєстрували 96, паспорти відновили для 27 безпритульних. З початку 2021 року до Центру звернулась 681 людина, в минулому році таких було 2812.
У "Будинку милосердя Київ" нам розповіли, що в залежності від того, живе людина на вулиці або знаходиться під опікою, відрізняються і її насущні проблеми. Одна з найбільших труднощів - у період введення локдауну державні соціальні служби не працюють.
За словами соціального працівника "Будинку милосердя Київ" Ігоря Семигона, наприклад, в Центрі реєстрації безпритульних громадян в Києві, зараз не підписують жодних документів для бездомних. Така ситуація триватиме до тих пір, поки не будуть зняті карантинні обмеження.
Нам вдалося додзвонитися до філії Центру реєстрації безпритульних громадян. Там розповіли, що зараз працюють в карантинному режимі - людей не приймають, консультації проводять тільки в телефонному режимі.
"Також ми не можемо зробити путівки в Центр, який знаходиться в Ясногородці під Києвом, де перебувають безпритульні люди. Зараз він теж закритий на карантин", - розповів Ігор Семигон.
За словами соцпрацівника, основний виклик для бездомних під час локдауну - це пересування, люди не можуть дістатися до місць, де можуть переночувати. У першу чергу, це пов'язано з тим, що скористатися громадським транспортом можна тільки за спецперепустками.
"Будинок милосердя Київ" свою діяльність на час введення в столиці локдауну не припиняє.
"Ми надаємо допомогу безпритульним похилого віку та безпритульним-інвалідам. Надаємо людям тимчасове житло. Однак всі місця зайняті, всього під опікою зараз 32 людини", - розповів співрозмовник.
В цілому люди можуть перебувати в Будинку від декількох днів до декількох місяців - залежно від проблематики конкретної людини. Але під час пандемії люди знаходяться тут довше.
"У нас люди соціалізуються, тобто основна мета - щоб людина не повернувся на вулицю. Тому з ними працюють різні фахівці, в тому числі і медпрацівники. Працюють над їх мотивацією. Якщо можливо, відновлюємо людині документи, пенсію, якщо можливо, то примирення з родичами. Звичайно, в наші завдання входить пошук людині постійного місця перебування", - розповів Семигон.
Поки людина перебуває в притулку, вона отримує триразове харчування, а також має доступ до спілкування з іншими людьми.
Громадська організація живе за рахунок неурядових фондів. Крім того, щомісяця підтримують волонтери.
"Коли ми розміщуємо інформацію в соціальних мережах і на нашому сайті про свої потреби, люди добровільно перераховують, деякі цілеспрямовано - на медицину, хімію, оренду", - розповів представник волонтерської організації.
Він упевнений, що за останній "карантинний" рік кількість безпритульних значно зросла.
"Змінився навіть вигляд безпритульного. Якщо раніше було більше тих, хто опустився по соціальних сходах через проблеми з алкоголем або наркотиками, то зараз все більше безпритульних - це люди середнього віку, які втратили роботу, отримали виробничу травму, приїхавши в місто на заробітки. На мій погляд, кількість безпритульних зросла в кілька разів. Зараз масштаби не такі, як були кілька років тому", - підсумував соцпрацівник.
Серед тих, хто опікується людьми, які опинилися у важких життєвих обставинах, є відділ соціального служіння Київської митрополії ПЦУ. В цілому вони ведуть кілька соціальних проектів: перевозять хворих дітей і дорослих, проводять роботу в лікарнях з пацієнтами і лікарями, надають допомогу ліками і продуктами нужденним і бездомним, піклуються про літніх, працюють в дитячих будинках і хоспісах.
У холодний період вони організували з волонтерів "Нічний патруль", забезпечували бездомних гарячою їжею, напоями і теплим одягом - до двохсот нужденних за раз. Крім того, "Нічний патруль" проводив домедичний огляд: вимірювати температуру, рівень кисню в крові, тиску. За необхідності - волонтери обробляли і перев'язували рани або обмороження, а в разі потреби викликали швидку допомогу.
У 2019 році Громада святого Егідія створила довідник для безпритульних Києва "Де в Києві поїсті, помитися, переночувати". Видавався він за кошти програми Прямої допомоги уряду Австралії. Цей довідник можна знайти онлайн, а також роздрукувати і передати бездомним людям і тим, хто потребує допомоги.
Однак ми зателефонували за вказаними в ньому номерами. У більшості випадків автовідповідач повідомляє, що "абонент тимчасово не працює", знаходиться поза зоною досяжності або не просто не беруть трубку.
У Громаді святого Егідія нам розповіли, що в цьому році організація готує нове видання Довідника з актуальною інформацією. Крім того, в ньому немає даних про організації, які з'явилися за останній рік.
"Карантин привів до збільшення солідарності - з'явилося більше людей, більше організацій, які допомагають на вулиці. Тим Довідником, який є на сьогодні, варто користуватися, проте уточнювати інформацію про пункти допомоги", - розповів голова Громади святого Егідія Юрій Ліфансе.
Для тих, хто хоче допомогти особисто, можна знайти найближчий пункт допомоги і приєднатися до роздачі їжі.
Громада, крім Києва, діє ще в двох українських містах - у Львові та Івано-Франківську.
Співрозмовник агентства зазначив, що локдаун для бездомних людей - це найважчий час. Особливо, якщо мова йде про самоізоляцію - бездомним просто ніде самоізолюватись.
Під час пандемії коронавірусної хвороби Громада не перестала допомагати бездомним, проте дещо змінила формат, щоб захистити тих, хто надає допомогу і уникнути зараження, а також не стати розсадником хвороби. У пунктах роздачі їжі працюють з дотриманням всіх карантинних норм.
"У нас є щотижневі регулярні точки допомоги, де ми роздаємо їжу, речі, ліки. Таких точок по Києву більше десяти. Це більше тисячі продуктових наборів щотижня. Плюс ми намагаємося розвозити їжу по домівках літнім людям, таких підопічних у нас зараз п'ятдесят. Під час роздачі їжі ми роздаємо маски, проводиться дезінфекціяї рук. Крім того, ми пояснюємо людям, що робити для того, щоб не захворіти", - розповів Ліфансе.
Він зазначив, що вся робота виконується на волонтерських засадах. У тому числі зарплату працівники отримують, завдяки допомозі небайдужих людей. Також багато людей на волонтерських засадах готують їжу, беруть участь в роздачі їжі, збирають речі.
За його даними, всього їх співтовариство налічує близько трьохсот членів, а в локдаун додатково допомагають ще двісті людей.
Ліфансе зазначив, що кількість людей на вулиці різко зростає, коли в місті починають діяти жорсткі карантинні обмеження.
"Безпритульні люди живуть за рахунок маленьких робіт зі щоденною оплатою - це маленькі і великі будівництва, допомога на ринках і біля кіосків, це здача вторсировини. Коли закривається місто, закриваються робочі місця на ринках непродуктових товарів, на яких бездомні працюють вантажниками або прибиральниками. Люди втрачають роботу і втрачають можливість оплачувати хостели, тому на вулиці відразу стає більше людей. Цей локдаун ще важчий, тому що якщо робота і залишилася, то немає можливості до неї дістатися з того місця, де людина ночувала. А якщо ти не можеш дістатися, ти втрачаєш роботу", - розповів Ліфансе.
За його спостереженням, загальна кількість бездомних коливається, але радикального збільшення немає.
У минулому році, коли в країні ввели суворі обмеження, безпритульні залишилися зі своїми проблемами сам на сам. За словами співрозмовника, тоді все закрилося, в тому числі волонтерські ініціативи. Їх Громада першою вийшла на вулицю, маючи в запасі досвід Італії. Розробили методику роботи з нужденними в умовах жорстких обмежень. У цей локдаун багато волонтерських та громадських організацій не закрилися і продовжують працювати в умовах карантину.
Убивства безпритульних
Ліфансе позначив ще одну велику проблему безпритульних - сплеск насильства проти них.
"Я не впевнений, що це пов'язано з карантином. Але в багатьох містах України знущаються і вбивають безпритульних людей. Так, у Львові хлопці три дні знущалися, а потім убили безпритульну людини. За це вони вже отримали по 12 років. Ще один випадок стався в минулому році в Києві - троє молодих людей катували і вбивали безпритульних. І, здається, ще один випадок був у Львові, коли хлопець просто палицею вбив жінку. І на жаль, немає відповідної реакції суспільства на такі випадки, вони повторюються. Про це постійно розповідають безпритульні друзі на вулиці", - поділився співрозмовник.
За його словами, ці жахливі випадки призводять до того що, є жертви насильства, яких вбивають, а також покалічені життя молодих людей.
Щоб запобігти страшним убивствам, потрібна профілактична робота. Наприклад, коли стався сплеск самогубств серед підлітків, в школах вчителі та психологи проводили бесіди. На думку Ліфансе, це також необхідно робити, коли відбувається насильство над безпритульними людьми. Це допоможе людям, які живуть на вулиці, вижити, а молоді - знайти орієнтири в житті.
Поза медичною системою
Співрозмовник назвав ще одну проблему, з якою стикаються безпритульні, - до кінця не вирішена процедура по вакцинації людей, які не мають декларацій з сімейним лікарем. У безпритульних немає документів, без них вони не можуть підписати декларацію, і тому залишаються поза медичною системою. Безпритульні можуть розраховувати тільки на екстрену медичну допомогу. Але для подолання пандемії необхідні процедури, за якими і безпритульні могли б отримати вакцину.
"Інакше ми ніколи не переможемо ковід", - підсумував Ліфансе.
Нагадаємо
У столиці підрахували кількість безпритульних. Так, за станом на квітень 2021 року, офіційно зареєстровано майже три тисячі безпритульних. У Центрі обліку бездомних осіб (ЦОБО) таких людей зареєстровано 1320 осіб, у філії центру - 1397.
Однак, за різними оцінками, в столиці налічується від 5 до понад 20 тис. осіб, які не мають постійного місця проживання.