“Хочу сказати кілька слів про фальсифіковану продукцію. Це внутрішня українська тема. Ми нещодавно поміряли цей ринок, він величезний. Тільки сегмент кави становить 630 млн грн в рік, додати чай — це ще 500 млн грн в рік”, — зазначила вона.
За словами К.Заремби, поліція у Печерському районі 20 листопада поточного року в рамках експерименту придбала нелегальну каву, на місце її продажу була викликана слідчо-оперативна група, однак до цього часу рішення про внесення даних з приводу до ЄРДР немає.
“Я вже не кажу, скільки часу треба підприємству (порушнику — ред.), аби довести до стадії утилізації такої (нелегальної — ред.) продукції. Це гроші, які лежать на поверхні, я вже не кажу про те, що споживач отримав неякісний продукт, і — це проблема відкритих ринків. Ми розуміємо, що держава не робить ніяких кроків і ми, якщо чесно,... якщо є від державних органів більш ефективні пропозиції — вилучення такої фальсифікованої продукції, ми їх готові почути. Це ж є величезний сегмент, і фактично що держава не здійснює ніяких кроків, аби забезпечити механізм боротьби із такою продукцією”, — розповіла вона, і додала, що в ЄС, наприклад, у разі виявлення нелегальної продукції на ринку її вилучення відбувається одразу, максимально протягом години.
Нагадаємо, як повідомляв УНН, за даними “Союзу споживачів України”, український споживчий ринок два роки працює безконтрольно.
При цьому, держава не виділяє кошти на проведення перевірок продукції харчування в Україні.
А неякісні продукти харчування частіше стали продаватися на легальних ринках, аніж на стихійних.
За словами С.Тригубенка, Держпродспоживслужба не виконує покладені на неї функції з перевірки ринків продукції в Україні.
“Маючи в арсеналі низку держаних лабораторій для проведення експертиз якості харчової продукції, у короткі терміни можна перевірити кожне друге, якщо не перше, підприємство-виробника. Що цьому може завадити, окрім „домовленостей“ про те, „що ми вас не чіпатимемо“? — об’єктивно, аж нічого!”, — додав він.