У листопаді 2015 року на сайті Київради з’явилася петиція із проханням створити у столиці мережу легальних автоматів для збору батарейок, енергозберігаючих ламп, ртутних градусників, пластикових пляшок. Автором петиції виступила Олена Полянська.
У лютому 2016 року КМР розглянула та підтримала петицію киянки. Реалізація петиції розпочалася у 2017 року. Тоді місцева влада придбала 150 контейнерів для збору небезпечних відходів.
“Станом на 01 липня 2018 року встановлено 127 контейнерів для збору небезпечних відходів на території міста Києва (за адресами відповідно до пропозицій районних в місті Києві адміністрацій), 23 контейнери залишилися у резерві”, — йдеться у документі КМР.
Разом з тим нагадаємо, що встановлені контейнери не призначені для збору пластикових пляшок. Вони приймають виключно батарейки, непошкоджені термометри і лампи-“економки”.
Тим часом в Україні досі не вирішена проблема зі збором порожньої пластикової тари. Група народних депутатів запропонувала ввести європейську (депозитну) систему.
Принцип її роботи полягає в тому, що при здачі пляшок в спеціальний автомат споживачам повертається частина грошей, сплачених при купівлі напою. Чим більше пляшок збере автомат — тим більше тари можна повторно використовувати або переробляти.
Крім Німеччини, така система успішно діє в Швеції, Норвегії, Фінляндії, Данії, Естонії. Наприклад, в Норвегії завдяки цій системі збирають 95% тари, в Фінляндії — 93,3%, а в Данії — 89%.
Однак вказаний законопроект досі не розглянутий.