"Я згадував про міжнародні рейтинги, оцінка дуже проста: ми піднімаємося по цих щаблях, що дає нам сподіватися, що ми рухаємося в потрібному напрямку – якщо ми не стоїмо на місці, ми розвиваємось", - зазначив він.
Зі слів Чаузова, Україна наразі займає 26 місце у державному індексі кібербезпеки.
"Глобальний індекс кібербезпеки – 54 місце зі 180 країн. А були на 4 пункти нижче (у 2017 році)", - додав він.
На думку Чаузова, швидкість розвитку українського кіберзахисту має бути більша.
"Але, якщо ви подивитесь на те, по яких критеріях відбувається оцінка, то Держспецзв'язку 98% того, що треба було зробити в кібербезпеці, зробила. Є інші суб’єкти, які свою діяльність роблять недобре", - сказав співрозмовник.
Відповідаючи на питання УНН, які саме це суб’єкти, він повідомив, що Україна, за результатами огляду стану кібербезпеки від 21 вересня 2017 року, не провела жодної військової кібероперації.
На питання про те, хто відповідає за їх проведення, Чаузов повідомив: Міністерство оборони України. Водночас, з його слів, є й інші недоліки, які заважають покращенню роботи з кіберзахисту.
"У нас прірва між приватним сектором і державним сектором. Це тільки через те, що законодавство нас розмежовує. Наше найперше завдання – чому я сьогодні на цей форум приходив: бо тут юристи. І попросити допомоги, щоб збудувати місток між приватним і державним сектором, щоб ми спільно, консолідовано боролися з проблемами", - пояснив він.
"Стосовно фінансування, виходячи з законодавчих норм: у нас за захист інформації відповідає власник. Наприклад, якщо є якийсь державний орган, то я не можу йому нав’язувати, я прописую правила у вигляді нормативних документів. На жаль, ситуація така, що деякі державні органи нехтують законодавством. Купляють, наприклад, олівці, а не вкладають гроші у власну кібербезпеку, в інформаційну безпеку, технічний захист інформації. Звісно, вони, скажімо так – пам’ятаєте була передача — "слабое звено", які тягнуть нас донизу. І вони є областю вразливості держави. Тобто, через них ця проблема може розповсюдитися на всіх інших", - розповів співрозмовник.
На питання про те, чи вистачає кадрів Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, Чаузов відповів, що це не українська, це – всесвітня проблема.
"Зараз є так звана воронка, коли держава вкладає кошти в фахівців державних органів, готує їх, а потім комерційні структури перекупають їх за більші гроші, потім інша комерційна структура – ще за більші гроші викупає у свого конкурента або сусіда, і відбувається іноді так, що фахівець на слуху не має достатніх знань, але через те, що його перекупають, у нього зносить дах і він думає, що він суперфахівець. Хоча для цього треба постійно розвиватися, підтверджувати кваліфікацію.
Для цього ми, Держспецзв’язку, розробило питання підготовки кадрів і аудиту їх знань. Найближчим часом нормативна база з цього питання буде проведена через ВР, через Кабмін. Побачимо це", - зазначив він.
Говорячи про атаки російських хакерів на українські інформаційні ресурси, Чаузов додав, що "вони не поодинокі в цьому".
"Є країни, агресивно облаштовані проти суспільства… Такий підхід у людей. Наше основне завдання – кіберзахист. Є питання кібербезпеки – це завдання СБУ, і кіберзахисту – це наше завдання. Ми робимо все для того, щоб убезпечити український інформаційний ресурс від таких негативних впливів", - сказав заступник голови Держспецзв’язку.
Як повідомляв УНН, після виборів до парламенту фіксується зниження кількості кіберінцидентів.