“На жаль, на сьогоднішній день, судді приймають досить різні рішення. Іноді ці рішення не те що в закон, але і в логіку здорового глузду не вкладаються. Апеляційний суд це не остання інстанція, є ще і ВСУ. Після апеляції сторони обов’язково підуть в ВСУ, яке б рішення не було прийнято, і там все залежить від того, на кого воно потрапить. Чому — тому що склад ВСУ дуже неоднорідний”, — говорить юрист.
Стрельников підкреслює важливість громадського контролю в судовій суперечці Суркісів проти держави.
“Важливо, щоб ця ситуація була під контролем громадськості і гласності. Адже на сьогодні єдине, що стримує суддів від прийняття найнеймовірніших рішень — це хоч якась гласність”, — пояснює свою позицію експерт, хоч і констатує, що в ситуації з рішенням судді Вовка “навіть ніяка гласність не допомогла”.
Також Стрельніков зазначив, що апеляційна інстанція повинна враховувати той факт, що рішення Печерського суду на користь Суркісів від 2 вересня було винесено без розгляду спору по суті, а було прийнято в рамках забезпечення позову.
“Повинна (апеляція це врахувати, — ред.). З ходом цього процесу і з аргументами апеляція повинна розібратися. А якщо немає — повторююсь, благо є ще ВСУ, який повинен поставити крапку в цій справі, і до того ж, поставити її професійно”, — вважає юрист.
Стрельніков додав, що покладати “великі надії на справедливість” апеляційної інстанції він особисто не став би.
“Я б очікував рішення ВСУ. Ми повинні розуміти що це просто певна ступінь, на якій можуть очікувати і сюрпризи”, — резюмував він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суркіси можуть виграти апеляцію у справі про 350 млн доларів тільки при наявності корупційної складової
Нагадаємо, члени сім’ї Суркісів тривалий час судяться з Національним банком у зв’язку з націоналізацією ПриватБанку. У ньому (в кіпрській філії) Суркіси тримали депозити під рекордно високі і неіснуючі в інших банках відсотки.
У НБУ впевнені, що олігархи отримували кредити і розміщували їх на депозити не на ринкових умовах, а завдяки ймовірним особливими домовленостями з колишніми власниками ПриватБанку. Так само вважають і американські аудитори Kroll.
Суркіси, в свою чергу, намагаються довести, що “не пов’язані з колишніми власниками банку”, і скасувати процедуру bail-in. При цьому, вони фактично підтверджують свою “зв’язаність” в Лондонському суді, де визнають наявність загальних медіаактивів з колишнім власником банку.
Під час bail-in депозити Суркісів на суму 250 млн доларів обміняли на акції банку, які Нацбанк викупив за одну гривню.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Верховний суд передав справу про вклади Суркісів в ПриватБанку в Печерський райсуд
15 червня Верховний Суд не задовольнив позов Суркісів про стягнення цих коштів з України. Тому, офшорні компанії сім’ї Суркісів (на які були оформлені депозити) подали черговий позов до ПриватБанку про порядок виконання рішення суду з 2017 року — тоді Київський апеляційний адміністративний суд зобов’язав банк виплатити родині Суркісів 259 млн доларів.
2 вересня Печерський районний суд Києва прийняв рішення, що ПриватБанк повинен оплатити братам Суркісам 250 млн доларів і ще майже 100 млн доларів відсотків — в загальному майже 10 млрд гривень за нинішнім курсом. Це рішення було прийнято без розгляду спору по суті, а як “забезпечення”.
8 вересня Верховний суд зупинив виконання рішення Печерського суду.