80 років трагедії Бабиного Яру
Лише за два дні — 29 та 30 вересня 1941-го року — в урочищі Бабин Яр у Києві розстріляли майже 34 тисячі євреїв.
Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року, коли було розстріляно 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру. Точне місце розстрілу невідомо.
Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах 24 вересня 1941 року на Хрещатику, внаслідок яких загинули чимало солдатів і офіцерів вермахту.
Наприкінці вересня 1941 р. зондеркоманда захопила дев’ять провідних рабинів м. Києва і наказала їм зробити відозву: “Після санобробки всі євреї і їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця...”.
27-28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з’явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: “Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з’явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний”. Маса людей, які рухалися з різних районів міста, зливалася в один потік на вулиці Мельникова. У кінці її, біля протитанкового рову, загородженого “їжаками”, була поставлена “застава”, за якою розгорнута похідна канцелярія. Почергово від натовпу відділяли 30-40 осіб і під конвоєм вели “реєструватися”. У людей відбирали всі документи і цінності. Документи в поспіху кидали в мішки а то і просто на землю, де вони лежали товстим шаром. Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру, на протилежному боці якого на спеціально обладнаній дерев’яній платформі сидів кулеметник. Під безжалісний вогонь кулемета поліцаї заганяли палицями розгублених, голих, абсолютно знетямлених людей, не даючи їм схаменутися, зорієнтуватися. Розпачливе ридання, крики поліцаїв, благання про допомогу, прокляття катам, молитви, що заглушувалися веселими мелодіями вальсів з гучномовців, гуркотом літака, що кружляв над яром...
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації.
Оцінки щодо кількості жертв
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 150 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно висновкам спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.
За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 тисяч людей, з них десь 65–70 тисяч євреїв.
Заходи до 80-х роковин трагедії
29-30 вересня 2021 року в Бабиному Яру відбудуться пам’ятні заходи, які організовують Український інститут національної пам’яті, Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр", Інститут історії України Національної академії наук за підтримки Світового Конґресу Українців.
Меморіальні заходи розпочнуться 29 вересня о 10:00 з символічного запалення вищими посадовими особами держави пам’ятного вогню, який горітиме упродовж двох днів біля пам’ятника загиблим киянам та військовополоненим.
Також на тій же локації 29 вересня, о 20:30, відбудеться міжрелігійний захід-молитва за жертв Бабиного Яру. Долучитися запрошують всіх охочих незалежно від віросповідання. Молитву проведуть Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав та головний рабин України та Києва Моше Реувен Асман.
Зокрема, 29 вересня до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру одночасно в 15 тисячах шкіл України пройде Національний урок пам’яті. Його проведе Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” спільно з Міністерством освіти і науки України. Урок покликаний виробити негативне ставлення до фактів дискримінації, зневаги до людської гідності, зазіхань на право на життя.
Урок для учнів 5–11 класів проходитиме на базі онлайн-платформи “Червона точка пам’яті”, розробленої Меморіальним центром. Усі матеріали підготовлені з урахуванням віку й емоційної зрілості школярів. Стрим уроку також буде здійснюватися на сайті Міністерства освіти і науки та в соціальних мережах Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”.
“За результатами досліджень майже половина українців не знає, де знаходиться Бабин Яр. Саме тому основним завданням освітнього напряму Меморіального центру є просвіта та створення нових моделей викладання історії Голокосту, — наголосила директорка освітніх проєктів Меморіального центру Голокосту „Бабин Яр“ Анна Мазарчук.
У режимі реального часу вчителі та школярі вже зараз документують локальну й регіональну історію Другої світової війни та Голокосту, а саме записують спогади очевидців, оцифровують музейні експонати й артефакти з домашніх архівів, шукають інформацію про місцеві пам’ятники жертвам Голокосту. Усі записані свідчення й оцифровані пам’ятки додаються на платформу та стають червоними точками на карті, які складаються в спільну єдину історію. Головна мета проєкту — сформувати таке суспільство, у якому неможливе повторення трагедії, подібної до Голокосту.