Нагадаємо, 13 квітня міністр агрополітики Тарас Кутовий у себе на сторінці в Facebook повідомив про те, що тепер "інспектор матиме перелік питань, які можна буде поставити під час проведення аудиту або перевірки виробничих потужностей. Заганяти виробника в кут незапланованими запитаннями і цим провокувати на хабар він (інспектор) вже не зможе".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На якість продукції ПАТ "Київхліб" постійно надходять скарги
При цьому, за словами експерта М.Несміянова саме тому, що суть перевірок в Україні сьогодні зводиться до формальностей, на ринку нині велика кількість неякісних продуктів.
"Вся система перевірок якості продуктів харчування в Україні спотворена повністю. Суть її зводиться до того, що формально ці перевірки існують, але толку від них ніякого немає. Все і так знають, що ринок переповнений фальсифікатом, що ніхто особливо не дотримується техніки безпеки. Сьогодні продукція найчастіше або не відповідає заявленим якостям, або взагалі є небезпечною. І цим уже нікого не здивуєш. І формально, такою ініціативою (озвученої Т.Кутовим, - ред.), ми підходимо до логічного завершення, коли до всього цього додаємо список запитань, щоб мати можливість наперед підготуватися повністю. Тобто, якщо раніше давали 10 днів - то тепер вже дають цілий рік на те, щоб наперед підготуватися (до перевірки, - ред.), додаємо до цього ще й обмежений список питань, до якого теж можна готуватися рік... Ну це ж абсурд просто виходить! Це ж треба бути повністю бездарним, щоб не підготується і не відповісти на ці питання перед перевіряючим", - зазначив він.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Український ринок впав в прірву фальсифікату і суцільного порушення прав споживачів
Також на думку М.Несміянова нововведення з питаннями для перевіряючих на практиці не буде мати ніякого позитивного ефекту.
"Нічого не змінилося насправді, не поліпшилося, адже як ходили перевіряючі і збирали мзду - так і збирають. І всі формальні постанови - це ширма, яка нічого не дасть. Це чистої води популізм і марність. У Європі, наприклад, якщо перевірка не вийшла за скаргою в той же день - це вже не ефективно. У нас же, на жаль, це може тягнутися кілька місяців", - зазначив він.
Нагадаємо, як повідомляв УНН, за словами народного депутата Сергія Тригубенка, за реалізацію неякісних товарів в Україні сьогодні до відповідальності майже не залучають.
Як виявилося, з сотні порушених кримінальних проваджень за фактами реалізації неякісної або небезпечної продукції більше половини були закриті (61). Ще 42 досі перебувають на обліку. І тільки три кримінальні провадження протягом всього 2016 року за фактами продажу фальсифікату правоохоронці передали до суду.