«На деякий час компанії «Сингента» доведеться зайняти нішу трейдерів та допомогти фермерам реалізувати частину врожаю в рахунок оплати за продукти компанії. Саме тому «Сингента» шукає нестандартні логістичні рішення та покупців українського збіжжя в східних країнах Західної Європи», — констатує він.
«Сингента» уже закупила спеціалізовані контейнери для перевезення сипучих вантажів та планує задіяти їх для транспортування зерна з елеваторів, до яких підходить вузька залізнична колія. Щоб забезпечити високу оборотність контейнерів, компанія домовляється з партнерами, які готові прийняти зерно на складах, розташованих біля кордону з Україною.
Перший маршрут планується відправити в першій половині серпня. Компанія збирається відвантажити перший потяг з 60 контейнерів. Далі у планах — збільшення власного парку спеціалізованих контейнерів та, зокрема, оренда вагонів-зерновозів для перевезення зерна вузькою колією до споживачів Західної Європи.
«Ми зосередимося на стандартних експортноорієнтованих культурах, які вирощуються у надлишку і потребують продажу за межами України», — додає Борис Приходько.
З-поміж іншого це допоможе трохи знизити цінову напругу, що виникла на ринку аграрної сировини під впливом певного переліку негативних факторів. Це насамперед відсутність конкуренції між торговими компаніями за українське зерно. На жаль, торгові компанії у зв’язку з війною значно зменшили апетити у порівнянні з мирним часом і практично відсутні на українському ринку. По-друге — це висока вартість логістичних послуг і непередбаченість щодо строків постачання українського зерна до кінцевих покупців через великі черги на кордоні.
«У ситуації, яка склалася, ми не можемо запропонувати аграріям наші стандартні фінансові рішення, пов’язані з хеджуванням цінових ризиків та укладанням форвардних контрактів. Натомість зосереджуємося на більш нагальному питанні — допомогти фермерам вивезти надлишки зерна, доки трейдери не відновили закупівлі в Україні», — додає керівник відділу фінансових рішень компанії «Сингента».
За його словами, на сьогодні в Україні конкуренції на ринку закупівлі збіжжя практично немає, ліквідність попиту дуже низька. Портові термінали, через які експортувалося близько 95% надлишків сільгосппродукції, заблоковані.
Щодо найближчих перспектив, Борис Приходько радить аграріям орієнтуватися на культури, які можна було б продати до країн ЄС.
«Європа добре знає українську кукурудзу, оскільки багато закуповувала її в минулому, та український ріпак. Водночас не варто відмовлятися і від пшениці. Сподіваюся, що «зерновий коридор» запрацює, і надлишки української пшениці та ячменю вдасться експортувати через морські порти, що підвищить ціну на дані культури. Тому однозначно озиму пшеницю сіяти варто», — резюмував він.