У росії ведуться роботи з оснащення "шахедів" китайськими модулями зв’язку для перетворення цих дронів-камікадзе на баражуючі боєприпаси типу "Ланцет". Про це повідомляє Defence Express з посиланням на отримані документи презентації, яка відбулася в рф, пише УНН.
Видання зазначає, що "шахед" запускається для ураження стаціонарних цілей і без можливості дорозвідки та донаведення на ціль. А баражуючий боеприпас призначений для ураження, в першу чергу, рухомих цілей, які може знайти самостійно, або бути донаведеним на них.
Головна відмінність між ними - зв'язок, бо баражуючому боєприпасу необхідно передавати відео та отримувати команди управління. Для вирішення цієї задачі ворог активно співпрацює з китайськими компаніями.
У документах йдеться, що російські фахівці вже провели випробування модулів зв'язку безпосередньо у Китаї. Зокрема мова йде про виріб TX900 від китайської компанії VCan Group Ltd (комерційний бренд iVcan). Зазначаєтеся, що під час тестів було через ретранслятор отримано відео у HD-якості на відстані 220 км із затримкою у 60 мс.
Цей модуль зв'язку працює на частотах 1428 - 1448 МГц або на 806 - 826 МГц та підтримує автоматичну зміну частоти залежно від завад, а також має можливість передачі зашифрованого сигналу стандарту AES128, максимальна швидкість передачі задекларована у 30 Мбіт/с. При потужності 10 Вт вага виробу складає лише 242,5 грами.
Окрім того, також тестувались вироби Xingkai XK-F403E, Shenzhen Safe Guard SFGTHF0505UF, але у презентації мова не йде про їх випробування та не підкреслено їх переваги, а вказані ціни на вироби вищі за TX900 від VCan.
Також видання пише, що про створення баражуючого боєприпасу говорить ще одна деталь - намір встановити у Shahed-136 нову бойову частину вагою 50 кілограмів, яка має складну комбіновану осколково-фугасно-запалювальну та бронебійну дію.
Додатково
Директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін раніше заявив, що росіяни почали доповнювати бойову частину "шахедів" шрапнеллю.
"Готові вражаючі елементи мають вигляд вольфрамових кульок однакового діаметра. Принцип дії подібний до шрапнельних артилерійських снарядів. У момент підриву вибухова частина розривається, розкидаючи невеликі металеві фрагменти (шрапнель) у різні напрями. Шрапнель розсіюється та завдає шкоди об'єктам у зоні дії. Така цинічна "модифікація" може свідчити про бажання ворога завдати більших уражень безпосередньо людям. Кількість готових вражаючих елементів, якими росіяни комплектують "Shahed 136", недостатня для значного руйнування споруд чи будівель. Однак такі фрагменти можуть завдати тяжких уражень безпосередньо людям. Кульки в момент розльоту охоплюють велику площу та можуть уражати будь-яку незахищену частину тіла", - зазначив Рувін.