Так, парламентарі 3 вересня поточного року ухвалили в цілому законопроект №7203 про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України. Нову редакцію цієї статті Конституції було ухвалено у такому вигляді: "Стаття 80. Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп". Нова редакція статті не містить положень про те, що народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність і вони не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.
За словами народного депутата, представника Президента України у Конституційному суді Федіра Веніславського, жодного застереження у висновку від Конституційного Суду України щодо зняття недоторканності не міститься.
Після внесення змін до Конституції України і прийняття законопроекту про недоторканність депутатів, парламентарям довелося узгоджувати законодавчі акти, щоб вони відповідали новому тексту Конституції і можна було реалізувати зняття депутатської недоторканності.
Так, в Раді 18 грудня на ранковому засіданні ухвалили в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України" передбачає приведення у відповідність до Конституції України положення законодавчих актів України, що забезпечить реалізацію скасування депутатської недоторканності.
За словами голови комітету з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського, законопроект пропонує такі новації:
- вносити в ЄРДР дані про вчинення народним депутатом України правопорушення має право лише Генеральний прокурор;
- проводити досудове розслідування кримінальних проваджень відкритих стосовно народного депутата мають право лише слідчі НАБУ та центрального апарату ДБР;
- клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашній арешт, обшук, застосування негласних слідчих розшукових дій мають бути погоджені Генпрокурором;
- про затримання нардепа, повідомлення йому про підозру обов’язково повідомляється голова ВРУ.
Окрім того, відповідно до законопроекту, розгляд клопотань здійснюється слідчим суддею апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, тобто там, де розташований центральний апарат ДБР. Якщо мова йде про корупційні злочини, то розгляд клопотань відбувається зі слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Додамо, прийнятий у вересні законопроект про зняття депутатської недоторканності набирає чинності з 1 січня 2020 року. Законопроект про узгодження законодавства щодо зняття недоторканності після підписання Президентом України Володимиром Зеленським набирає чинності одночасно з вищезазначеним законопроектом.
Нагадаємо, 11 вересня Президент України Володимир Зеленський підписав закон про скасування депутатської недоторканності.