Були часи, коли я вважала, що дати гроші в борг – це як "позичити" подрузі флакончик парфумів: вона кілька разів "пшикнеться", скаже дякую та поверне парфуми в тому ж стані. Ну максимум – їх стане на кілька мілілітрів менше. А потім я почала давати гроші в борг.
Спойлер: парфуми мені не повернули. Як і $500 позики. А ще між мною та позичальником зникла довіра, а колись приємне спілкування, стало натягнутим. Тож, після того, як моя наївна віра "дружба дорожча за гроші" розбилась об фінансово-неграмотну реальність, я вивела кілька обовʼязкових правил позики, завдяки яким можна зберегти не тільки свої гроші, а й душевний спокій.
Правило №1: Позичайте тільки те, що не боїтеся втратити
У кожного з нас ця "безболісна" сума індивідуальна: для когось це 500 грн, для когось $5 000. Аби визначити "свою" цифру – уявіть, що вам вже не повернули гроші. Якщо ваше життя не почало розвалюватись без цих грошей – це означає, що можна позичати. Адже втративши певну суму, ви не втратите душевний спокій та фінансову стабільність.
Правило №2: Не знімайте з себе "останню сорочку"
Це правило працює навіть у випадку, якщо про фінансову послугу просить "найкраща людина у світі". Варто розуміти, що дорослі люди мають пріоритети у житті, як правило, основними серед них є безпека вас самих та вашої родини. А гроші – це той інструмент, який убезпечує нас в сучасному світі. Тож не віддавайте ближньому останнє, залиште щось і собі. А "позичайте" тільки з широкої кишені, і точно не з тієї, що: на ліки, на оренду квартири, на садочок дитині.
Правило №3: Чіткі умови
Єдине, що може захистити нас від емоційного хаосу в стосунках після позики – це чіткі домовленості. Як то кажуть проговоріть "на березі" суму, терміни та спосіб повернення. Навіть якщо це ваш друг, бойфренд чи бойфренд подруги (а таке теж трапляється). Запишіть все в нотатках або в діалозі з людиною в одному з месенджерів. Нехай умови будуть не тільки проговорені, а ще й записані, аби в майбутньому не було незручностей.
Адже фінансова позика без чітких термінів у форматі "віддам коли зможу" — це не допомога, це відкритий абонемент на користування вашими особистими фінансами.
Правило №4: Слово "ні" – не лайка
Найчастіше ми даємо в борг не тому, що можемо. А тому, що ніяково сказати "ні". Ми боїмося зіпсувати стосунки, здатися жадібними, втратити любов або репутацію "щедрої душі".
Але вгадайте що? Якщо людина ображається через відмову — це не дружба. Це кредитна лінія, побудована на емоційному шантажі.
А ваше "ні" — це не про жадібність, це про любов до себе. Якщо вас не цінують без кредитної лінії — то це не друзі, а позичальники з VIP-ставкою на ваші нерви.
Правило №5: Дивіться на бекграунд, а не в очі
Якщо у людини, яка просить в борг, за спиною десяток невідданих боргів, вона живе "від зарплати – до зарплати", яку завжди "затримують", а її Instagram – це суцільні кафе й нові кросівки, то повірте, ваші гроші там не змінять нічого. Ви не її фінплан. Ви – черговий гаманець.
Правило №6: Нагадувати не соромно
Тиша — це погана стратегія. Вона не повертає гроші, вона повертає безсоння та тривожність. Пишіть, телефонуйте, говоріть. Ви не хам. Ви людина, яка довірила свої фінанси комусь іншому — і ви маєте право повернути своє.
Правило №7: Без емоцій і без образ
Давати в борг — це не тест на доброту. Це перевірка на те, чи вмієш ти сказати "стоп" там, де починається чужа безвідповідальність. А фінансова грамотність та вимога до чіткості щодо грошей – це головна умова виживання у світі, де "позич на тиждень" може тривати роками.
Я фінансистка, з цифрами я на "ти", а з грошима — на "Ви" і з великої літери. Саме тому, пройшовши весь цей шлях від романтизму до фінансового реалізму – я розумію, що не варто перетворювати особистий бюджет на фонд доброчинності "все для всіх, крім себе".
Олена Сосєдка