“П’ять місяців тому я вже писав, що красива вивіска під назвою "інфляційне таргетування" - в руках нинішнього Нацбанку інструмент непрацюючий, а зараз він ще і гальмує економічне зростання.
Інфляція на сьогоднішній день 7,9% річних, і з урахуванням підвищення цін на ЖКГ на кінець року Нацбанк збирається вийти на планові 12%. Строго кажучи, 12% не можна назвати таргетом в класичному розумінні, — значення занадто високе, щоб бути метою. Це, в кращому випадку, проміжний орієнтир. Але зараз Нацбанк тримає облікову ставку вище і рівня поточної інфляції, і планової на кінець року. І тим більше вище, ніж їм же самим спрогнозовану інфляцію на наступні 12 місяців”, — зазначив він.
По суті, за його словами, регулятор зараз гальмує зниження інфляції, що можна вважати адекватним, якщо орієнтуватися виключно на абстрактну мету в 12% на кінець року. Однак з точки зору необхідності підтримки економічного зростання рішення деструктивне, воно гальмує зниження процентних ставок, в тому числі кредитних, вважає С.Арбузов.
“Нагадаю, в першому і другому кварталах зростання реального ВВП був майже нульовий в масштабах падіння минулих років — всього 0,1% і 1,4%. Зниження процентної ставки Нацбанком всього на 1% в умовах майже вдвічі нижчої інфляції означає, що ризики нікуди не поділися, а навіть посилилися: траншу в цьому році більше не буде, зависше питання Приватбанку загрожує стабільності ринків і державних фінансів. У довгостроковій перспективі очікується зниження цін на біржові товари.
Дефіцит держбюджету внаслідок бездарної реформи оподаткування заробітної плати та субсидій перевищив значення минулих кризових років — 63 млрд. грн. за 9 місяців. Але головне — у Нацбанку не було і немає поля для маневру. Міжнародні резерви практично в повному обсязі запозичені у МВФ, приватного фінансування немає, платіжний баланс під навантаженням, а з обмілілого ринку доводиться викуповувати долари. Подальша девальвація неминуча. Питання тільки глибини і коли саме це станеться”, — резюмував С.Арбузов.