Цитата
“В Україні ситуація із енергоефективністю вкрай складна. У нас дуже енергоємна економіка. Якщо говорити про сектор житлових будівель, то тут наші будинки використовують енергії на метр квадратний вдвічі, а іноді і втричі більше, ніж житлові будинки в ЄС. Зараз ми маємо історичну можливість це змінити і було би безглуздо відновлювати і відбудовувати житловий фонд, а також громадські будівлі, за тими ж стандартами, що і до війни. Ми можемо прямо сьогодні починати ініціювати процес перегляду мінімальних вимог до енергоефективності будівель. Ще до початку масштабної відбудови, до того, як закінчиться війна”, — зазначила Почеп.
Деталі
За її словами, зараз відповідно до законодавства при новому будівництві або реконструкції застосовуються мінімальні вимоги до житлових будівель — клас С. Це середній клас енергоефективності, який складається з показників теплоізоляції, з вимог до вентиляції і показує, наскільки енергоємним є будинок.
“У той час як в ЄС вже з 1 січня 2021 року згідно з їх директивою всі будинки новобудови мають бути класу А — дуже високого класу енергоефективності, майже нульового енергоспоживання і при цьому енергоспоживання має покриватися в значній кількості відновлювальними джерелами енергії. Якщо ми заявляємо, що йдемо в ЄС і притримуємося курсу євроінтеграції, то зараз момент, коли ми можемо застосувати стандарти ЄС. Такої підтримки міжнародної фінансової не буде ніколи і зараз маємо наголошувати на цьому, щоб масова відбудова вже відбувалася за іншими стандартами. Згідно нашого законодавства, на сьогодні в нас прописано що тільки з 1 січня 2028 року ми почнемо будувати такі будинки, як в ЄС. Тобто ми відстаємо від ЄС на 7 років. Хоча нам немає сенсу будуватися за старими стандартами, а потім знову йти до донорів чи шукати десь гроші в бюджеті, щоб знову утеплювати будинки”, — повідомила експертка.
Для цього необхідно змінювати вимоги і щодо теплоізоляції, і щодо системи опалення та вентиляції. Якщо казати про теплоізоляцію, то її товщина на будинках згідно з вимогами ДБН десь на рівні південних країн Європи, тобто Італії, Іспанії. Але якщо порівняти кліматичні зони, то в Україні набагато холодніше. Тобто треба підвищити вимоги, щоб будувати житло як мінімум на рівні Німеччини, Словаччини чи Польщі.
“У будинках, якщо це централізоване теплопостачання, мають стояти індивідуальні теплові пункти і там мають бути погодозалежне регулювання: вийшло сонце, датчики відреагували, температура теплоносія впала і відповідно будинок споживає стільки енергії, скільки потребує. Якщо кажемо про теплові лічильники електричної енергії, її теж треба споживати ефективно, двозонні або тризонні лічильники, щоб люди споживали більше енергії вночі і менше енергії вдень, коли пікові навантаження”, — повідомила Почеп.
Крім того, житло має будуватися із сучасних матеріалів. Наприклад, газобетонні блоки мають вже інші властивості щодо передачі енергії, відповідно зберігають більше тепла і потребують меншої теплоізоляції. Мають встановлюватися енергоефективні вікна — це трикамерні з енергоефективним напиленням.
“Дуже багато енергії втрачається через вентиляцію. У нас в основному в старих будинках це природна вентиляція, де відкрили вікна, тепло випустили, повітря зайшло. Витягується воно через неефективну систему в санвузлах та кухні. При цьому втрачається колосальна кількість енергії. Вентиляція має бути механічна із рекуператорами. Це означає, що тепле повітря, яке виходить, використовується для того, що нагріти те, що заходить, свіже. Йде обмін теплом і воно не втрачається” — зазначила співрозмовниця.
Крім того, за її словами, в повоєнній відбудові важливо зберегти централізоване опалення.
“Ми звикли що централізоване опалення це щось таке неефективне, адже ми не задоволені послугами, холодними батареями і платимо багато. Проте це через те, що у нас неефективні старі системи, їх ніхто не модернізує і не вкладає в них гроші. Треба будувати сучасні теплоелектроцентралі, котельні. Доведено, що вони більш ефективним, ніж індивідуальні системи опалення, там вищий ККД. Якщо утеплювати труби, щоб не втрачати енергію під час транспортування, то ми досягнемо дуже високого показнику ефективності і таким чином скоротимо норму споживання.
І до енергоефективності в тандемі обов’язково мають іти відновлювальні джерела енергії. Тобто централізовані системи енергопостачання можна перевести на будь-які джерела енергії. З газу — на сонячні панелі, на теплові насоси, на вітрогенерацію, або біомасу. Чого не скажеш про індивідуальні газові котли”, — повідомила Почеп.
Також для теплопостачання міст можна використовувати локальні ресурси. Наприклад, в шахтарських регіонах, які на даний момент зазнають значної руйнації внаслідок бойових дій, розташовано багато закритих шахт. З них обов’язково треба відкачувати воду, аби уникнути затоплення і не довести ситуацію до екологічної катастрофи. В свою чергу шахтна вода, яка піднімається, тепла, тому можна встановити тепловий насос і використовувати її для теплопостачання. Або якщо місто, яке відбудовується, знаходиться біля великого підприємства, де є стічні води, їх тепло теж можна використовувати. В Європі, за словами експертки, навіть використовують тепло від холодильників в супермаркетах. Тобто багато джерел енергії в Україні ігноруються, не використовуються і замість того застосовується викопне паливо
“Зараз важливо підготувати фахівців, які будуть проектувати житло, будувати його. Потрібно створювати навчальні програми, де фахівці їздили б в Європу для здобуття досвіду. Тобто нам треба підготуватися до цього періоду після війни, коли нарешті стане тихо і можна буде відбудовуватися. Тоді в нас вже будуть готові і напрацьовані рішення на законодавчому полі. Адже якщо це не буде обов’язковим, а більше у форматі рекомендацій, як це в Європі, їх виконувати навряд чи хтось буде. І обов’язково, коли будинок здається в експлуатацію, потрібно проводити аудит на відповідність заявленого класу енергоефективності. Як тільки ми перейдемо на будівництво житла класу А, ми майже вдвічі зекономимо енергоресурси на охолодженні і опаленні”, — зазначила експертка.
Крім економії ресурсів будівництво енергоефективного житла містить і екологічну перевагу. Адже при зниженні енергоспоживання знижується кількість викопного палива, яке треба імпортувати чи видобувати власними силами. Відповідно буде скорочуватися кількість парникових газів та інших забруднюючих речовин.
Нагадаємо
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що на післявоєнну відбудову України в довгостроковій перспективі знадобиться щонайменше 600 мільярдів доларів.