Це положення документа викликало подив у галузевих експертів. Такий підхід – брати ренту не з видобутої руди, а зі збагаченої – не практикують ніде у світі. Виробники руди зі світовим ім'ям, які працюють в Україні, піддали різкій критиці ініціативу, йдеться в матеріалі "Рада руді не рада: вплив законопроекту №1210 на залізорудну галузь" сайту ГМК-центр, передає УНН.
"Усі розмови про те, що гірничо-металургійна галузь отримує надприбуток і їй потрібно збільшити податкове навантаження, є помилковими. Вони з'являються від незнання реальної ситуації в галузі, або від бажання пожертвувати конкурентоспроможністю ГМК на світових ринках в інтересах бюджету і збільшення його витрат", – підкреслює Володимир Ткаченко, радник з питань взаємовідносин з органами влади "Арселорміттал Кривий Ріг" (АМКР).
При цьому, у матеріалі йдеться, що "надприбутки" ГМК-експортерів – всього лише ілюзія.
"Після низки липневих максимумів цін на залізну руду на ринку настало "протверезіння". З початку серпня котирування залізорудної одиниці в КНР круто покотилися вниз, просівши відразу на 20-25% – до $88-93/т. Ба більше, влада Австралії прогнозує подальше зниження цін: у 2019 році – до 80 дол./т, у 2020 – до 61,4 дол./т і у 2021 році – до 57,4 дол./т. При цьому ціни на готову металургійну продукцію продовжують падати через слабке зростання світового ВВП і проблеми перевиробництва", - пишуть автори матеріалу.
Також у статті вказується, що за висновком аудиторсько-консалтингової компанії PwC, у разі прийняття законопроекту частка рентних платежів щодо комерційного прибутку металургійних підприємств України у 10 разів перевищить аналогічний показник у РФ. Інші країни також будуть вигідно відрізнятися від України та займуть її місце на світовому ринку.
Так, у разі прийняття законопроекту №1210 рівень рентного навантаження в Україні становитиме 22,2% від комерційного прибутку, тоді як у ПАР – 11,8%, в Австралії – 10,6%, у Казахстані – 8,5%, у Китаї – 4,4%, у РФ – 2,5%.