"Лише за три останні роки кількість жителів міста Ірпінь виросла вдвічі — з 42 тис до 90 тис. Інфраструктура не в змозі витримати таке навантаження, а місцева влада не дуже переймається питаннями комунікації (електрики, водопостачання, каналізації), дорогами, садочками, школами, лікарнями. Міста у передмісті сьогодні опинились на межі енергетичної кризи! - Пише автор. - Мешканці вже потерпають від низької якості води, і наразі є ризик одного дня залишитися без питної води, бо навіть з бурінням додаткових свердловин, масштаби та швидкість її використання перевищують запас".
Також автор звертає увагу на незаконну вирубку столітніх грабів і дубів у містах: “Гості зі столиці їдуть, щоб помилуватись черговою, облаштованою на місці зрубаного лісу, “клумбою”. Але давайте більш свідомо подивимося на ситуацію. Центральна площа “міста парків” Ірпеня, як “охрестила” його місцева влада, коштувала бюджету міста майже 200 мільйонів, водночас нових садочків, шкіл, чи лікарні врешті-решт, яка обійдеться максимум у 60 мільйонів, у місті чомусь не з’явилося. Для запису дитини в садочок необхідно роками знаходитися в черзі, школи переповнені – маленькі діти навчаються у 2-3 зміни”. Все це стає очевидним для покупців “дешевої” нерухомості в передмісті лише тоді, коли вони починають особисто з цим стикатися.
У своїй публікації Олексій Зіневич наголошує на негативних політичних трендах місцевої влади, що швидко поширюються на Київщині - масове неконтрольоване знищення вікових лісів та безконтрольний продаж землі: “Якщо не зупинити цей процес і дозволити місцевій влади безконтрольно знищувати ресурси нашого міста та громади, то через пару років наші міста назавжди втратять свою зелену спадщину, яку століттями зберігали наші батьки та діди. Мешканці Бучі, Ворзеля, Гостомеля, інших міст Київщини погодяться зі мною, бо проблеми, які сьогодні турбують жителів нашого краю – дуже схожі".