“Об’єм цього ринку — щонайменше мільярд доларів США. Жодної копійки з цих коштів до бюджету не надходить, все знаходиться в тіні. Те, що відбувається сьогодні на цьому ринку — це не нормально, це несе негативний соціальний ефект. Тому, я закликаю ВР прийняти закон, який розроблений Мінфіном щодо легалізації ігорного бізнесу і впорядкування лотерей”, — сказав він.
О.Данилюк додав, що законопроект про легалізацію азартних ігор є пріорітетним для міністерства.
“Ми не хочемо просто спостерігати за цим процесом, держава має сказати своє слово у напрямку врегулювання ринку”, — сказав він.
Втім, минулого року усі спроби Мінфіну легалізувати азартні ігри в Україні було провалено. У Верховній Раді назвали ініціативи відомства лобістськими, корупційними і виписаними під конкретних осіб.
Цікаво, що О.Данилюк, окрім державної посади, має дві підконтрольні організації “Центр Реформ” та “Центр вільної економіки імені Кахі Бендукідзе”. Остання заснована О.Данилюком спільно з екс-головою Одеської ОДА М.Саакашвілі, який є палким прихильником легалізації азартних ігор як в Грузії, так і Україні.
Спираючись на досвід врегулювання ринку азартних ігор у Грузії, М.Саакашквілі планував перетворити Одещину на “Лас-Вегас”. Однак, його амбіції лишились нереалізованими.
Разом з тим, за даними ЗМІ, батумські казино лише на перший погляд виглядають як безпечне та приємне місце для відпочинку туристів. Вагомі надходження до держбюджету Грузії були не співмірні із соціальними наслідками діяльності законних одноруких бандитів. Від лудоманії та батумських казино почали страждати не лише в Грузії, а й в сусідніх країнах, де гральный бізнес був заборонений.
“Згідно з даними турецького посольства в Грузії, турецькі жінки регулярно телефонують консулу в Батумі, просячи знайти своїх чоловіків, що пропадають в казино... У турецьких мечетях імами кажуть, що гра стає чумою, яка руйнує сім’ї”, — писала російська служба ВВС у 2012 році (час правління М.Саакашвілі у Грузії).
Водночас, місцеві жителі Грузії були занепокоїні нарощуванням фінансової та політичної присутності Туреччини. За даними видання EurasiaNet, обсяг турецьких інвестиції в економіку Грузії за останні 15 років сягнув 80-90%.
“Один з центральних кварталів міста, який раніше був вірменським, тепер рясніє турецькими ресторанами, барами і кафе. Десятки салонів "тайського масажу", які слугують прикриттям для проституції, обслуговують в основному турецьких відвідувачів. Турецьку мову в цьому районі можна почути набагато частіше, ніж грузинську, і зазивали з ресторанів вітають гостей традиційним турецьким "Буюрун, хош гелдініз". У міру зростання своєї ділової присутності Туреччина прагне збільшити і політичний вплив на цю територію, що раніше належала їй”, — зазначали в ЗМІ.
Проституція стала одним з головних антисоціальних явищ, які супроводжували розквіт азартних ігор в Грузії.
“Влада заробляє на проституції.. Що ви вважаєте інвестиціями? Імпорт повій із Середньої Азії — це інвестиція?”, — з такою скандальною заявою у 2012 році виступив в колишньому грузинському парламенті лідер партії “Картулі дасі”, депутат Джонді Багатурія.
В решті-решт Грузія схиляється до рішення обмежити доступ до азартних ігор. З відповідною заявою нещодавно виступили у місцевому парламенті.
Варто зауважити, що питання легалізації азартних ігор в Україні досить дискусійне та неоднозначне. Українці здебільшого виступають за лотереї, однак проти легалізації азартних ігор. Церква категорично проти легалізації азарту.
В парламенті представлені фракції, які ніколи не підтримають зняття заборони з азартних ігор.