“Необхідно створити ефективний механізм захисту громадян ЄС, в тому числі Литви, від необґрунтованих (юридичних) рішень третіх країн”, — наводить її слова пресслужба відомства.
Міністр повідомила, що рішення РФ про кримінальне переслідування литовських суддів і оголошення їх в міжнародний розшук “є політично мотивованим тиском” на Литву. “Ми будемо захищати наших посадових осіб і послідовно в Раді ЄС виступати за вироблення спільних рішень по боротьбі з такими неправовими і політично мотивованими ситуаціями”, — заявила Добровольська.
Як повідомила 14 грудня офіційний представник СК РФ Світлана Петренко, суддям Айнорі Мацявічене, Віргінії Пакальніте-Тамошюнайте і Артурасу Шумскасу, які брали участь в процесі, заочно пред’явлені звинувачення по ч. 2 ст. 305 КК РФ за винесення завідомо неправосудного вироку суду про позбавлення волі громадян РФ. Слідством прийняті, як зазначила Петренко, необхідні заходи до організації міжнародного розшуку обвинувачених.
27 березня 2019 року судова колегія Вільнюського окружного суду винесла вирок у відношенні більше 50 російських громадян, у тому числі затриманих на території Литви Юрія Меля і Геннадія Іванова. Вони визнані винними в злочинах проти литовської держави і військових злочинах під час масових заворушень у Вільнюсі в січні 1991 року, коли було вбито 13 цивільних осіб і понад 700 постраждали. Мель був засуджений до семи, Іванов — до чотирьох років тюремного ув’язнення.
Також раніше литовський суд відмовив пом’якшити запобіжний захід росіянину у справі про розстріл протесту в 1991 році.