Італія залишається одним з епіцентрів поширення коронавірусу в Європі. Число заражень досягло 139 тисяч випадків. Але, число інфікованих стало знижуватися вперше з 17 березня. Весь цей час країна знаходиться на тотальному карантині. У перші тижні, в інтернеті і соціальних мережах з'являлися десятки відео, як італійці співають на балконах, підтримуючи один одного. Уже через три тижні жорстких обмежень атмосфера почала мінятися: стала поширюватися інформація про зростаючу кількість випадків пограбувань продуктових магазинів. Під кінець першого місяця багато жителів Італії виснажені епідеміологічними обмеженнями, як фінансово, так і морально. У розмові з УНН, президент Національної асоціації наукових журналістів і директор Міланського центру етики в науці і журналістиці Фабіо Туроне Лантін розповів, що незважаючи на високі стандарти в системі охорони здоров'я, Італія виявилася абсолютно неготовою до епідемії з різних причин - зокрема політичних, а так само і через відсутність рішучої координації на республіканському рівні. Про це та багато іншого він розповів в інтерв'ю УНН.
- Розкажіть, що відбувається сьогодні в Італії?
- З деякою точки зору, національний уряд поводиться дуже раціонально, щоб зупинити епідемію, закликаючи до координації на національному рівні: поширюють інструкції для громадян, послідовно координують дії. Але все ж є проблеми. Величезна проблема в суттєвих відмінностях на регіональному рівні. Зокрема, Ломбардія і Венето (найбільш постраждалі від коронавірусу райони Італії - ред.) - регіони, які межують між собою на Півночі країни, - управляються здебільшого правими політиками, такими як "Ліга". Сподіваючись набути ще більше влади, після того, як вони завели в серпні країну в кризу, вони ще більше маргіналізувалися. Їх маргінальність створює какофонію в інформаційному просторі, від якої зараз дуже видно наслідки і в ситуації навколо коронавірусу. Система охорони здоров'я керується в Італії на регіональному рівні. Коли ми дізналися про перший випадок за це повинні була нести відповідальність місцева влада.
- Як ви оцінюєте можливості медичної системи в найбільш постраждалих регіонах?
У цих регіонах (Ломбардія і Венето - ред.) найкраща медична система в країні. Там поєднані два види медпослуг: є і громадська і приватна медицина. Ми об'єднали їх в одну систему в 1978 році. І це вважається найкращою моделлю охорони здоров'я в Європі. Деякі люди завжди закликали скасувати зовсім громадську медицину, тому що приватна система ефективніша, більш зручна. Так говорили в Венето і в Ломбардії, особливо в Ломбардії. Медицина в цих районах була представлена всьому світу, як позитивна модель громадської та приватної систем медицини. Там діють листи очікування, якісне обслуговування, все надається за рахунок громадських коштів, але через систему приватних клінік. Ви можете піти в госпіталь з будь-яким питанням, і вони запропонують вам два варіанти черги. В одній ви платите, в інший не платите, але чекаєте свою чергу в списку очікування. Таким чином, всі функції в госпіталі об'єднані. І зараз це все вибухнуло. Ця система виявилася на першій лінії спалаху коронавірусу. І виявилося, що нам потрібен високий рівень координації, який може забезпечити тільки державна система охорони здоров'я. Приватні госпіталі виявилися взагалі недієздатні в таких умовах, хоча б тому що вони не мають системи швидкої допомоги. Надавати екстрену допомогу здатне дуже мало приватних лікарень. Більшу частину швидких викликів взяли на себе громадські госпіталі. І система охорони здоров'я повністю заблокована. Ви зараз не можете викликати швидку, хіба що ви вмираєте і вам доведеться навіть це пояснити по телефону.
- Ситуація в Ломбардії і Венето відрізняється?
У цих районах слідували двом різним підходам, двом різним стратегіям. У них, звичайно, не було, насправді, ніяких стратегій. Але, наприклад, в Венето влада вирішила відразу закрити селище, де був зареєстрований перший випадок, з 3 тисячами мешканців. Вони вирішили протестувати все населення. В Ломбардії ніколи не тестували людей з симптомами. Замість того, щоб тестувати людей з симптомами встановлювали контакти інфікованих людей.
На ранніх етапах епідемії був дуже важливий футбольний матч Ліги Чемпіонів, який проходив в Мілані. Грала команда з Бергамо - з невеликого міста в Ломбардії. Вони приїхали в Мілан, щоб зіграти матч на великому стадіоні. Була гра з іспанською Валенсією. І зараз ми знаємо, що половина жителів Бергамо приїхала до Мілана і багато людей були таким чином заражені. Потім вони повернулися в Бергамо. У деякому роді, тому і довелося закрити всю країну. І епідемія на Півночі триває, якщо порівняти число інфікованих з Півднем країни.
- Як висвітлюється в італійських ЗМІ пандемія?
- У італійських ЗМІ є традиція висвітлювати сенсації, а не описувати, що відбувається насправді. До того ж є сумніви чи можемо ми довіряти заявам влади - на скільки відповідає дійсності те, що вони нам розповідають. На початку це було якесь божевілля. По телевізору без кінця оновлювалися дані про людей з хворобою в реальному часі і так далі. Це створило клімат тотальної істерії. І політики не мали найменшого уявлення, про що вони говорили. Я думаю, справа в тому що ми були не готові вирішувати проблему.
Насправді, всі дані абсолютно ненадійні. Я хочу сказати, що поширюється дуже багато інформації, яка заснована на ненадійних даних. Притому, цією інформацією користуються, як лікарі, так і медіа. Це величезна проблема, яка стосується комунікації під час епідемії. Ще одна річ, яку я у всій цій ситуації просто не ненавиджу - в уряді всі намагаються знайти цапа-відбувайла.
- Які, наприклад, дані - ненадійні?
- Зараз ми маємо те, що ситуацію в Італії висвітлюють офіційні особи, які абсолютно не володіють ситуацією. Це створює непорозуміння навколо всіх даних, замість того, щоб пояснювати ситуацію. Є дуже цікава думка, що статистика, яку надає офіційнаі влади, показує, що кількість смертельних випадків в Італії набагато вище, ніж в інших країнах. Наприклад, коли йдеться про те, що тисяча людей в Італії померли від коронавірусу, - насправді, це не означає, що єдиною причиною був коронавірус. Тому що з епідеміологічної точки зору, твердження, що вони померли під час зараження і від зараження - це різні речі. Насправді, існує цілий набір факторів, які повинні враховуватися, коли ми говоримо про смертність від коронавірусу. Особливо, коли ми говоримо про смертність в 80, 90 років. Тому що середній вік тих, хто вмирає в Італії від коронавірусу - це 80 років.
- З вашого досвіду, те як раніше висвітлювалися подібні ситуації можна порівняти з тим, що зараз відбувається навколо кризи з коронавірусом і які уроки ми можемо з цього винести?
- Ми не можемо це ні з чим порівнювати. Спочатку могло здаватися, що у нас є досвід, як справлятися з епідемією. Але тут дуже багато деталей, які можуть, як прояснити, так і заплутати розуміння ситуації. В першу чергу, що ми повинні зрозуміти - це те, що ми в Італії виявилися абсолютно не готові до таких викликів на регіональному рівні.
- Як зараз надається медична допомога по іншим аспектам?
- По різному. Кількість людей, яких пускають в лікарні знижено. Профілактичні візити - скасовані. Все, що можна відкласти і перенести - скасовується. Для всіх, хто потребує невідкладної медичної допомоги встановили правила. Наприклад, в холі очікування може знаходиться тільки одна людина. Інші люди повинні очікувати за межами приміщення. Також заборонений вхід особам, які супроводжують. На дверях встановлені датчики, які визначають температуру, різні пристосування. І, в разі, якщо виявляється, що хтось потенційно може бути переносником коронавірусу - його направляють в інший госпіталь для подальшої діагностики. У госпіталях, де, наприклад, лікують онкохворих - все складніше.
- Яка ситуація з захисними засобами?
- У нас недостатньо захисних засобів для персоналу - масок, девайсів для більш сильного захисту персоналу. Більш того, у нас немає інструкцій. У мене є особистий такий досвід. Мати моєї дружини була госпіталізована в січні з переломом плеча. Вона зламала плече ще до того, як це все сталося. Вона залишалася під наглядом лікаря. Вона перебувала в Мілані на реабілітації. І там лікували, в тому числі, і пацієнтів з коронавірусом. Потім влада ухвалила рішення, що всі пацієнти з некритичним проблемами здоров'я повинні покинути лікарню, як можна швидше. Тому що ризик захворіти коронавірусом, перебуваючи на стаціонарі був вище, ніж користь від такого лікування. І її перевели в невелику клініку, теж в Мілані, яка раніше не надавала допомогу при переломах. І, по тому лише кілька днів центральний госпіталь повністю переорієнтували на лікування пацієнтів з коронавірусом. І в Мілані було недостатньо захисних засобів - масок, халатів і дезінфекторів в достатній кількості. Я бачив медсестер, які змушені були користуватися одним халатом, не змінюючи його, цілий день. І це - нонсенс. Зрештою, ми забрали її додому, бо і в другій клініці з'явилися випадки коронавірусу.
- Сам вірус при цьому залишається сильним фактором смертності?
- Насправді, це до сих пір невідомо. Проте, кількість смертельних випадків від коронавірусу дуже висока. При цьому, є ще смертельні випадки, пов'язані з сезонними факторами, віковими і так далі. Умовно у нас є кілька передумов: люди, які померли б в будь-якому випадку з певних причин, але при цьому вони інфікувалися, в тому числі і коронавірусом. Але, це можна визначити тільки в ретроспективі. Зараз ми збираємо дані про те, скільки людей померли від коронавірусу, навіть якщо ці випадки були викликані іншими причинами. Це ускладнює порівняння. Мій сімейний лікар, наприклад, має 15 пацієнтів з коронавірусом. Вона їх консультує телефоном. Швидше за все, у них коронавірус, але ніхто їх не тестує. Все, що їй залишається - це підтримувати їх стан. До тих пір, поки вони не опиняться в критичній ситуації. Поки їм не знадобиться госпіталізація. Вона також їх відвідує, при тому, що у неї теж немає засобів належного захисту.
- Тестування проводиться в недостатній кількості?
- Рівень тестування дуже низький, тому що у нас немає тестів для всіх. І ми тестуємо тільки тих, кого в першу чергу госпіталізують. І навіть це залежить від регіонів. Тому точно оцінити масштаби дуже складно.
- Звідки в Італію везуть тести?
- З приводу цього була дискусія. Деякі лабораторії почали виробляти тести самостійно. І багато лабораторій готові виробляти тести. Але це ціла технологія, яка теж вимагає підходу і певної політики, процедури. Тому на початку з цим теж були складнощі. Зараз зареєстрована петиція з боку певних лабораторій, які просять владу дозволити їм їх виробляти. Крім того, у нас закінчуються реагенти. Тобто, насправді, тут виникає стільки факторів, що з упевненістю можна сказати лише те, що ми абсолютно не готові до цього виклику. Абсолютно все виявилося в неналежному стані.
- Ви думаєте, що випадків зараження, насправді, може виявитися більше?
- Є дослідження британського Королівського коледжу за участю італійських вчених. У цьому дослідженні йдеться, що більшість випадків протікають при слабкому прояві симптомів у людей, які поширюють вірус, навіть якщо вони самі при цьому переживають хворобу без ускладнень в досить легкій формі. Проте, вони вважаються позитивно інфіковані. Проблема в Італії в тому, що у нас не тестують всіх, кого необхідно тестувати. Але ми знаємо, що у нас ще дуже багато інфікованих людей, які не отримують ніякого лікування. Звичайно, це все впливає на оцінки: як можна оцінити ситуацію без послідовного тестування? Але якщо ви тестируете тільки тих людей, які ймовірно заражені - звичайно, у вас виявиться велика кількість інфікованих. До того ж, у нас дуже багато людей з сильними симптомами, підтвердженими клінічно. Чим більше тестів ви робите - тим більше позитивних результатів у вас буде. Деякі чиновники говорять, що у нас може виявитися до 600 тисяч випадків зараження. Реальна проблема зараз в тому, які вжити заходи зараз, щоб захистити населення. Навіть якщо, 1 мільйон постраждає, ми повинні захистити інші 59 мільйонів і їх добробут.