КИЇВ. 13 липня. УНН. З моменту російського вторгнення в Україну минуло понад сто днів. За цей час не лише на реальному полі бою сталося безліч подій, а й на дипломатичному фронті Україні вдалося досягти успіхів. Наприклад, за лічильником Брукінгса, з початку війни західні партнери наклали на росію понад 6 тисяч санкцій. Стільки обмежувальних заходів не накладали на жодну країну. І перелік зростає.
Проте, російську військову машину вони поки що не заглушили, а кремлівський диктатор старанно переконує всіх, що санкції більшою мірою шкодять заходу, ніж росії. Що ж, як не раз заявляли аналітики – санкції мають відкладений ефект впливу на економіку, а тому доведеться почекати. А ось зараз можна завдати удару по особистих активах кремлівських підлабузників.
УНН зібрав для вас інформацію про те, як російські активи, конфісковані або заморожені у відповідь на агресію, могли б послужити Україні.
Хто і як шукає російські гроші
У травні 2022 року Президент Зеленський створив робочу групу, завданням якої є пошук механізмів відшкодування шкоди, заподіяної Україні внаслідок російської агресії.
До неї увійшли (вже традиційно для робочих груп Зеленського) Андрій Єрмак, його заступник та колишній посол Андрій Сибіга, перша заступник міністра закордонних справ Еміне Джеппар, професори та наукові співробітники університетів Ліги плющу, Амаль Клуні та багато інших (за згодою) – всього передбачалося участь 20 осіб.
Головне завдання, поставлене групі Президентом - розробити та внести пропозиції щодо засобів та правових інструментів відшкодування збитків та шкоди, заподіяної Україні внаслідок російського вторгнення, у тому числі репарації, конфіскації, контрибуції, а також кроки щодо їх впровадження з урахуванням міжнародно-правових механізмів, міжнародного досвіду та судової практики.
Двома днями пізніше член групи, заступник голови ОП Андрій Смирнов публічно заявив, що перед її членами поставлено ключове завдання – у тісній взаємодії з міжнародними партнерами виконати швидке моделювання правових механізмів отримання доступу до коштів країни-агресора, які заблоковані за кордоном.
Такий підхід викликає низку питань серед юристів. Сумніви виникають, тому що, скажімо, заморожування активів у міжнародному праві є скоріше елементом примусу порушника до припинення порушення – після якого заморожені активи мають повернутися власнику.
Президент, у свою чергу, каже, що для здійснення безперешкодного доступу до російських активів, заблокованих за кордоном, буде потрібна зміна національного законодавства кожної окремої країни, яка ці активи заблокувала. Але до цього ми повернемося пізніше.
Про які ж активи (й суми) йдеться?
Як розповів радник Президента з економічних питань Олега Устенко, Україна насамперед націлена на все, що стосується заморожених активів російського Центробанку. Ідеться про суму близько 350 млрд доларів, зосереджених у різних країнах світу. Радник каже, є розуміння того, що ці кошти мають бути використані саме на відновлення України та мають бути доступні для країни вже зараз.
Це – так би мовити, перший трек, над яким працює президентська група.
Другий трек, за словами Устенка, стосується коштів, що належать російській номенклатурі, які вже зараз заарештовані. Це приблизно ще 150 млрд доларів, однак це лише верхівка айсбергу – те, що вже вдалося розшукати.
«Набагато, у рази більше – те, що перебуває у прихованому стані. Декілька робочих груп, які працюють – вони і намагаються з'ясувати, де ці кошти, для того, щоб надалі накласти на них арешт», - каже радник (до цього ми також ще повернемося).
Потім планується організувати спеціальний фонд із заблокованих матеріальних активів агресора, які вже заарештовані та будуть заарештовані надалі, щоб пізніше направити їх на українські потреби. Їх, до речі, в ОП наприкінці травня оцінювали до 1 трлн доларів США.
Ще одну оцінку привів The Економіст. За їх розрахунками, Європейський союз захопив твори мистецтва, яхт та приватної власності росіян майже на 7 млрд доларів, США затримали морських та повітряних суден приблизно на 1 млрд. Плюс заблоковані валютні резерви Центробанку, виходить майже 400 млрд доларів США.
Гроші знайшли. Що далі?
Як уже було сказано раніше, для того, щоб Україна могла використати російські суверенні активи за кордоном, потрібні зміни у національних законодавствах країн, де такі активи зберігаються. Проте, на даний момент міжнародні партнери не дуже активні у цьому напрямі.
18 травня, в день коли Президентом була створена та сама робоча група (дивіться перший абзац), міністр фінансів США Джанет Єллен заявила, що Сполучені Штати не мають юридичної можливості для захоплення заморожених активів Центробанку Росії.
"Хоча ми починаємо розглядати це питання, зараз у Сполучених Штатах не було б законним для уряду конфіскувати ці активи", - сказала Єллен.
Тобто, зараз можливості немає, але категорично такий варіант не відкинутий.
Але є й інші активи, доступ до яких Україні, здається, буде отримати куди простіше. Ідеться про активи російських олігархів та еліт, по яким також досить сильно вдарили санкції. Їхня передача на наш баланс поки що також суперечить національному законодавству США та західних партнерів, проте світові демократії в цьому випадку не противяться змінам.
Навпаки, ще наприкінці квітня Білий Дім запропонував своїм мін'юсту, казначейству та Держдепу працювати разом, щоб використати кошти, конфісковані у російських олігархів, для відшкодування збитків, завданих Україні внаслідок війни.
У Канаді також раніше заявили, що мають намір змінити закон, щоб дозволити перерозподіляти конфісковані та санкціоновані іноземні активи на допомогу постраждалій країні – у цьому випадку Україні.
Євросоюз, де зосереджено найбільшу кількість заморожених російських активів, своєю чергою, створив цільову групу з промовистою назвою «заморозь і захопи» для вирішення подібних завдань.
Більше того, тижнем раніше вищий орган виконавчої влади ЄС, Єврокомісія, виступила з пропозицією щодо попередніх правил заморожування та конфіскації активів російських олігархів та інших осіб. І хоча основна увага ЄС у цьому випадку зосереджена на кримінальному аспекті, цей крок допоможе блоку рухатися у вірному напрямку, щоб наздогнати своїх партнерів по «Групі семи».
Загалом, як підсумував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, процес щодо передачі Україні російських активів не скрізь йде швидко, а деякі країни мають достатньо ентузіазму, щоб заарештовувати ці активи, але дуже обережно ставляться до теми їх передачі, оскільки банально хвилюються, що росія заарештує та експропріює їхні активи на своїй території.
«Є тут нюанс, ми про нього відверто говоримо, але працюємо з цими країнами для того, щоб вони все ж таки змінили свою позицію», - зазначив чиновник.
Варто зазначити, що йдеться про суми в сотні разів менше, ніж від використання суверенних активів. Проте, з чогось треба починати.
А що з грошима, які не знайшли?
За оцінками Atlantic Council, по всьому світу заховано близько 1 трильйона доларів російських "темних грошей". У Національному бюро економічних досліджень вважають, що 60% статків найбагатших росіян зберігається за межами країни.
Як зазначає ВВС, «історично склалося» так, що більша частина російських «темних грошей» йшла на Кіпр, який був вигідний російським олігархам і наближеним до путіна через своє податкове законодавство.
Якщо вірити Atlantic Council, тільки в 2013 році туди пішло 36 млрд доларів російських грошей. Більшість цих грошей надійшла через підставні компанії.
У 2013 році Міжнародний валютний фонд переконав Кіпр закрити десятки тисяч банківських рахунків, що належать таким компаніям.
Британські Віргінські та Кайманові острови також є улюбленими місцями олігархів.
Згідно з доповіддю Global Witness, у 2018 році російські олігархи тримали у цих податкових гаванях приблизно 45,5 млрд доларів.
Частина грошей потрапляє у фінансові столиці, такі як Нью-Йорк та Лондон, де їх можна інвестувати та отримувати прибуток.
Transparency International стверджує, що не менше 2 млрд доларів британської нерухомості належить росіянам, які обвинувачуються у фінансових злочинах або мають зв'язки з Кремлем.
На початку березня Forbes зібрав дані про 62 об'єкти нерухомості, що належать 13 російським олігархам на суму близько 2,5 мільярда доларів.
Однак, це лише мала частина активів, яку вдалося відстежити - реальні масштаби російських активів за кордоном можуть бути в рази більшими.
Також не слід забувати про молодого крипторинку – російські олігархи про нього не забувають. Принаймні, як писали рос-ресурси за перші чотири дні війни еліти в Росії вивели в крипту близько 5,8 мільярда доларів.
Як олігархи ховають активи у західних країнах
Не без допомоги офшорів, звичайно ж. І дорогих юристів.
Пам'ятаєте Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів ICIJ? Нагадуємо – це ті самі хлопці, які минулого року наробили багато галасу зі своїм «Архівом Пандори». Там ще Зеленський фігурував...
Так от, ці хлопці вже давно і щільно взялися за олігархів, про яких з'ясували чимало цікавих речей.
Серед іншого, на початку квітня ICIJ опублікував розслідування про те, «хто допомагає російським олігархам таємно купувати літаки, яхти та інші предмети розкоші».
Йдеться про посібників, завдяки яким такі видні особи як брати Ротенберги, Геннадій Тимченко (власник Volga Group), Олександр Пономаренко (колишній голова ради директорів Шереметьєво) та керівники російської газової компанії "Газпром" могли жити на широку ногу.
Журналісти отримали у своє розпорядження документи, що показують, що для покупки предметів розкоші – елітної нерухомості, яхт, літаків та інших «дорогих іграшок» росіяни, які після початку війни перебувають під санкціями, вдавалися до послуг «невеликої армії» професіоналів у Європі, Азії та Північній Америці: адвокати складали контракти, брокери продавали страховки, банкіри перевозили гроші, бухгалтери передавали ключі – і все це без зайвих питань про те, звідки взялися гроші.
Західні посібники стверджують, що не порушували законів, допомагаючи олігархам. Проте, кажуть експерти, у них є вибір і всі можливості, щоб зрозуміти, що собою представляє їхній клієнт, і відмовитися на нього працювати.
Десятки таких юридичних фірм у Лондоні, США, королівстві Монако та інших країнах працювали з російськими олігархами, не ставлячи зайвих питань.
Висновок
На всіх треках (і в багатьох країнах) Україні та партнерам є над чим працювати. Свої території ми відвоюємо, проте їх ще треба буде відновлювати. Мабуть, це найблагородніша мета, на яку можуть піти гроші осіб, наближених до кремлівського кривавого диктатора.
У той чи інший спосіб Україна доб'ється компенсації за всю завдану їй шкоду. І починати думати про це вже зараз та шукати шляхи для цього – стратегічно правильне рішення. І ми їх точно знайдемо, хай навіть не з першого разу.