Стрімкий розвиток українського агропромислового комплексу завжди викликав стурбованість ЄС, тому замість відкритих ринків Україна отримала квоти і обмеження. Яскравим прикладом є події 2015 року, коли усвідомлюючи зростання конкуренції на міжнародних ринках, ЄС наполегливо рекомендував Україні обмежити вітчизняних фермерів у дотаціях та льготах, розповів експерт.
“З кінця 1990 до 2015 року в Україні діяв спецрежим оподаткування для сільськогосподарських виробників, від якого виграли всі категорії агровиробників — від зерновиків до виробників продукції з високою доданою вартістю. Стосовно останніх, то це виробники курятини, яєць, меду, продукції садівництва та овочівництва.
Компанії, що використали сприятливі умови державної підтримки стали лідерами — кожен у своєму секторі. А за своїм потенціалом деякі з них були готові конкурувати з потужними європейськими виробниками, у тому числі за рахунок високої якості й нижчої ціни продукції. Однак, разом з прагненнями європеїзуватися ми отримали асоціацію з ЄС, а з нею й квоти, тарифні обмеження, що тільки нівелюють конкуренцію між українськими й європейськими виробниками сільськогосподарської продукції — на користь останніх,” — сказав П.Мороз.
Нині значна частка аграрного експорту в країни ЄС залишається сировинною, а європейських квот вистачає лише на півроку, наголосив він.
“Всього за півроку Україна повністю використала квоти на поставки до ЄС продукції з високою доданою вартістю — меду, цукру, круп і борошна, оброблених томатів, виноградного і яблучного соків, курятини. Насамперед це стосується виробництва курятини, де річна квота складає 16,8 тис. тонн, з них частина це напівфабрикати. З 2018 року це буде аж 17,6 тис. тонн. До прикладу, експорт курятини компанії "МХП" за 9 місяців цього року становив 176 тис. тонн. Тобто, європейська квота — це лише 10% від загального обсягу експорту однієї компанії. Це мізерно малі обсяги”, — пояснив П.Мороз.
Водночас, Україна має прагнути експортувати не сировину, а товари з доданою вартістю, бо від цього залежить наповнення бюджету і соціальний розвиток країни, наголосив експерт.
“Для розуміння, підприємства переробки й виробники продукції з високою доданою вартістю — це податки не тільки до Держбюджету, а й до місцевих бюджетів, це робочі місця насамперед в селах, висока й, що головне для України, "біла" заробітна плата, соціальна відповідальність”, — розповів П.Мороз.
Найбільшими противниками преференцій для України виявилися Угорщина і Польща, вважаючи їх загрозою для своїх агровиробників, додав він.
“У 2017 році противником запропонованого збільшення обсягу преференцій для України стала також Франція”, — резюмував П.Мороз.
Як повідомляв УНН, перше півріччя 2017 року ознаменувалося для України негативним сальдо зовнішньої торгівлі з країнами ЄС в розмірі понад 1,3 млрд дол. США.