КИЇВ. 13 серпня. УНН. Сьогодні в Україні у концесію віддають об'єкти інфраструктури, у тому числі порти. Першим портом, який опинився у концесії - став Херсонський. На черзі - Миколаївський "Ольвія". Що таке концесія і чи означає це те, що ми назавжди втрачаємо активи держави, дізнавався УНН.
Концесія - це не продаж
Концессія - це не продаж: швидше оренда на тривалий термін, з гарантією вкладень інвестицій і фіксованих відрахувань державі. Як правило договори концесії допускають гарантійний платіж державі і відсоток від доходу. Ще у Римській імперії так звані "мунісипи" передавали у приватне управління об'єкти інфраструктури, такі як поштові станції, порти, лазні.
Розквіт інфраструктурних концесій припав на 19 століття, коли були створені найбільші об'єкти інфраструктури: судноплавні канали, залізничні й автомобільні дороги.
У міжнародній теорії і практиці до інфраструктурних концесій традиційно відносять об'єкти у сфері транспорту, електро- і водопостачанні, благоустрою територій, освіти, туризму, охорони. Основний критерій передачі державної власності у цих сферах - підвищення економічної ефективності їх експлуатації при збереженні соціальної спрямованості, а також їх статус як державної власності.
У країнах Європи і США концесії - найбільш популярний вид державного-приватно партнерства
У Європі та США до 80% партнерських договорів між державою і приватним бізнесом припадають на концесії. Особливо висока роль концесій у реалізації великих проектів у галузі транспортної інфраструктури.
Якщо говорити про порти, то відомо, що у концесію віддані: Південний контейнерний термінал у порту Констанца в Румунії, порт Бургас у Болгарії, порт Лімасол на Кіпрі, порт Самсун у Туреччині, порт Барселони в Іспанії.
Чи означає концесія втрату контролю над портами України?
Існує думка, що концесія - це неминуча втрата контролю над держоб'єктами, але це не так, запевняють у Міністерстві інфраструктури.
Наприклад, відданий у концесію Херсонський порт непорушно залишається у власності держави. При цьому, концесіонер - ТОВ "Рісойл-Херсон" за 30 років права користування ним повинен буде вкласти у розвиток 300 млн грн і ще 18 млн - у розвиток місцевої інфраструктури.
До 2030 року він зобов'язується забезпечити обсяги перевалки вантажів порту на рівні не менше 1,36 млн тонн. До того ж він повинен буде одноразово заплатити до бюджету 12 млн грн і щорічно відраховувати 7% від свого доходу.
Наступного тижня у концесію віддають Миколаївський порт "Ольвія". Концесіонером буде компанія QTerminals держави Катар. У розвиток порту він повинен буде вкласти близько 3,4 млрд грн прямих інвестицій, відраховувати державі не менше 82 млн грн на рік, а також вкласти 80 млн грн у розвиток Миколаєва.
Чи правильно робить Україна?
Як стверджують експерти, альтернативи для концесій немає. Інфраструктура України зруйнована, модернізація потрібна "на вчора", а грошей на ці цілі і у такій кількості в бюджеті немає.
"Концесія - це договір, як мінімум, середньостроковий, як правило - довгостроковий, за яким інвестор (концесіонер) має певні права і можливості заробляти, більшу частину чистого прибутку залишаючи собі. Але, при цьому, він вкладає в інфраструктуру, яка залишається країні назавжди. І для того, щоб інвестиції були виправдані - інвестор повинен отримувати прибуток.
Сьогодні в Україні немає альтернативного шляху, як йти шляхом концесії інфраструктурних об'єктів. Це стосується і портів і деяких аеропортів, автомобільних доріг, можливо навіть залізничних шляхів, оскільки у держави немає достатніх коштів, щоб розвивати інфраструктуру, модернізувати її під сучасні вимоги і стандарти. Тому єдиний вихід - це залучати інвесторів, а так як мова йде про масштабні капітальні інвестиції, інвестор повинен мати гарантію того, що він, вклавши гроші на свій ризик - може заробляти на цих об'єктах та інфраструктурі. Для цього йому потрібен договір концесії.
Якщо ми хочемо розвиватися, якщо Україна хоче стати певним логічним центром у центрі Європи - для цього треба розвивати інфраструктуру, причому всіх видів. Тому альтернативи концесії немає.
Приватний власник кращий, ніж державний. І це не тільки українська, а й загальносвітова практика, Він ефективний, як правило. Звичайно ж, є винятки, але загальна думка є саме такою. А особливо для України, яка сьогодні є глибоко корупційною державою - з корупцією, яка здійснюється у державному секторі", - говорить економіст Андрій Новак.