Влада планує значне підвищення податків вже цього року. За даними уряду, бюджету не вистачає 500 мільярдів гривень для того, щоб фінансувати оборонний сектор. У звяʼзку з цим до Верховної Ради був поданий законопроєкт, який передбачає збільшення військового збору. Він передбачає, зокрема, підвищення ставки військового збору до 5%, а за деякими операціями до 30%. Документ жорстко критикують представники експертного середовища, представники бізнесу, а також самі депутати, пише УНН.
Що кажуть у Раді
Голова Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який раніше вже неодноразово лобіював ідеї підвищення податків і затягування поясів для бізнесу та українців, підтримав таку урядову ініціативу, зазначивши, що інших варіантів, ніж погодитись на пропозицію Кабміну підвищити окремі податки (військовий збір, акцизи, зокрема, на паливо і тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що також може передбачати емісію НБУ, не бачить.
"Так, це погане рішення, яке стримуватиме економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нестиме ризики для макро-фінансової стабільності. Утім іншого шляху, ніж закрити розрив у військових зараз не має, бо вже за декілька місяців ми зіткнемось із значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватись під кінець року", - написав Гетманцев.
Проте колеги Гетманцева по податковому комітету не розділяють його погляди. Зокрема, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк розкритикував ініціативу щодо підвищення податків, зазначивши, що йому не зрозуміло, чому пропонуються такі зміни оподаткування та на яких розрахунках вони ґрунтуються.
"Окей, моя позиція з ініціативи уряду щодо підняття податків. Це просто якийсь сором. Мало того, що деякі пункти незрозуміло звідки взяли якісь не повʼязані ані логікою, ані необхідністю рандомні ідеї. Потім піарно назвали весь цей мікс фанти та борщу одним словом "військовий збір" і без будь-яких пояснень внесли у Раду під крики "нам терміново потрібні гроші", - підкреслив Железняк.
Колега Железняка – член податкового комітету Ради Ніна Южаніна наголосила, що ефект від підвищення податків буде тимчасовим і може призвести до ще більшої релокації бізнесу за кордон.
"Звісно, ми лише починаємо обговорювати… але попереду буде жорсткий діалог і саме тому, що "викатили" цей проєкт закону, не обговоривши навіть з членами (податкового – ред.) комітету, не почувши пропозиції. Видавати такий сирий проєкт, який просто сколихне усю країну, для того, щоб підприємці зараз приймали рішення і далі продовжували переміщуватися вже не на Захід, а на східну Європу. Вибачте, це непродуманий вчинок і непродумана політика. Думаю, що більше буде негативу, ніж позитиву. Можливо, в якійсь короткостроковій перспективі, якісь додаткові надходження будуть, але вони поглинуться потім в тіньовій економіці, в тому, що бізнес буде скорочуватися", - зазначила Южаніна.
Жорстка критика документу навіть викликала реакцію спікера парламенту Руслана Стефанчука, який в одному з інтервʼю натякнув на те, що пропозиції уряду щодо підвищення податків і філософії "в багатьох місцях взяти по трішки" можуть замінити збільшенням ПДВ. Разом з тим, голова ВРУ зазначив, що все залежатиме від дискусії у профільному комітеті, яким керує Гетманцев.
Що думають економічні експерти про підвищення оподаткування
Експерти вказують на те, що значне підвищення податків матиме короткостроковий ефект, і в кінцевому рахунку негативно вплине на обороноздатність України.
"Про ці цифри офіційно не говорять, бо ці цифри ніхто не рахує, ми зробили лише моделювання. Так ось бізнес і середній, і великий, і малий донатить близько 200 млрд грн на рік. Якщо забрати ці гроші в бізнесу через збільшення податків, то ефективність використання цих грошей суттєво зменшиться, бо зараз 200 млрд грн доходять безпосередньо до війська у вигляді закупленої амуніції чи зброї. А як вони дійдуть через державну бюрократичну машину, ефективність державних закупівель і корупційні схеми? Яка кількість цих грошей дійде зрештою до армії? Тому чи варто таким чином знищувати бізнес, знищуючи нашу обороноздатність?" - зазначив на пресконференції доктор економічних наук, CEO групи компаній Advanter Group Андрій Длігач.
Економісти наголошують, що таке рішення, якщо його підтримає парламент, спонукатиме бізнес йти "в тінь".
У Торгово-промисловій палаті закликали владу сконцентруватися на залучені міжнародної допомоги замість збільшення податкового тиску на бізнес, який і так страждає через російську агресію.
"Український бізнес, особливо малий та крафтовий - це надважливі саме зараз робочі місця та самозайнятість, що гарантують соціальну стабільність. Саме МСП опиняються під загрозою поглинання сірою економікою в умовах зростання податків. Додатковий фіскальний тиск не дасть вийти із тіні тим, хто прагне розвиватись в Україні. Більш раціональним рішенням був би пошук резервів за рахунок підвищення ефективності роботи контролюючих органів (показники результативності), руйнування діючих схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна заробітна плата тощо), автоматизація бізнес процесів та тимчасового підвищення ставок вже існуючих податків", - йдеться у повідомленні ТПП.
В організації наголосили, що уряд має працювати над скороченням другорядних видатків, а також проведенням інституційних реформ. Зокрема, над перезавантаженням митної та податкової служб, встановленням ефективних КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, забезпеченням щорічного оцінювання втрат від різних податків за методологією tax gap.
Також необхідно, на думку ТПП, покращити адміністрування податку на нерухоме майно і використати весь його потенціал і максимально автоматизувати процеси податкового адміністрування.
Голова Руху #SaveФОП Сергій Доротич в ексклюзивному коментарі УНН зазначив, що коли є криза на підприємстві чи будь-де, то, в першу чергу, розглядається можливість економії коштів. "А коли ми чуємо, що не вистачає грошей на армію і треба підняти податки, але дивимося бюджет на цей рік і там збільшено видатки на всі міністерства і державні програми, коли ми чуємо, що попри те, що росте заробітна плата податківців на фоні навантаження не на бізнес – навантаження на пересічного українця, бо за будь-яке навантаження платить кінцевий споживач в частині здорожчання товарів та послуг – то це не вкладається в здорову логіку", - зазначив Доротич.
На його думку, влада, в першу чергу, повинна економити на державному апараті, який потрібно зменшити мінімум на третину, а то й в два-три рази.
"Тому однозначно підвищення податків недоречне, має бути економія бюджету. І якщо чітко передивитися видатки на державний апарат, зменшити його, то податки підвищувати не доведеться", - переконаний Доротич.
Бізнес проти підвищення податків
Розкритикували урядову ініціативу й представники бізнесу в Україні - як великого, так і середнього з малим. Зокрема співвласник "Нової Пошти" Володимир Поперешнюк зазначив, що у бідних країнах ніколи не існувало економічної свободи, завжди були тільки високі податки, суворі регулювання та завеликий державний апарат. За його словами, такий підхід позбавляє підприємців шансів створити добробут, накопичити капітал, розвинути технології, збільшити продуктивність праці.
"І коли чиновники вкотре піднімають податки у бідній країні, вони фіксують бідність та стримують ріст економіки та добробуту населення. Це є кореневою проблемою, адже економіка, а не податки, є джерелом фінансування оборони. Скільки замучену корову не дій, чи кволого гусака не обскубуй, більше молока і пірʼя ніяк не матимеш. Підняттям податків можна лише остаточно відправити корову з гусаком на той світ, тобто дотиснути економіку до колапсу", - написав Поперешнюк на своїй сторінці у Facebook, пригадавши відомий вислів голови податкового комітету Ради Данила Гетманцева, що "оподаткування – це мистецтво общипувати гусака так, щоб він не кричав".
У контексті підвищення податків співзасновник monobank Олег Гороховський пригадав фразу з "Хрещеного батька":
"Зараз слухай...Той, хто прийде до тебе, щоб домовитися про зустріч з Барзіні, той і зрадник".
The Godfather, 1969
____
"Зараз слухай...Той, хто прийде до тебе, з пропозицією підвищити податки у країні, що воює, той і зрадник"
Я, 2024", - написав Гороховський на своїй сторінці у Facebook.
Член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при Президентові України, засновник Ajax Systems Олександр Конотопський вважає, що наразі податки в Україні піднімати не можна. "Податки піднімати не можна. Це архітектурна річ. Ні громадяни, ні бізнес до цього не готові. Беручи до уваги широку культуру ухилення від сплати податків у країні, підвищення податків призведе лише до тінізації економіки. Податки в Україні треба знижувати. І вчити всіх їх платити", - написав він.
Конотопський підкреслив, що збільшення податкового навантаження призведе до збільшення тінізації економіки. Крім того, на його думку, деякі норми урядового проєкту закону протирічать Конституції. "Я вже не кажу, що Дія Сіті 25 років податки зафіксовані у конституції. І по суті запропонований закон це порушує і в Україні буде два конфліктуючі закони про податки", - зазначив він.
У Спілці українських підприємців (СУП) також вважають, що збільшення податкового навантаження не допоможе наблизити перемогу України у війні проти рф.
"Війна не зупинила бізнес. Бізнес зупинили підвищені податки… coming soon! Історично країни, які були втягнуті у війну займались тим самим - підвищували податки. Чи призведе підвищення податків до перемоги? Однозначно - ні!!! Запитайте про це Італію, Японію та Німеччину, які програли Другу Світову війну. Ми маємо зараз величезну підтримку від країн, які чекають від нас подолання корупції, а не підвищення податків, які чекають від нас демократії та стійкості", - наголосив заступник голови Комітету з інформаційно-комунікаційних технологій СУП Сергій Грач.
Представники малого бізнесу вже зараз починають говорити про те, що змушені будуть припинити свою діяльність. У першу чергу йдеться про малий ювелірний бізнес, котрий хочуть змусити платити найвищий військовий збір – 30%. Наприклад, власниця ювелірного бренду DARI jewelry Дарі Чернікова в ексклюзивному коментарі УНН розповіла, що урядова ініціатива вбʼє малий ювелірний бізнес.
Чернікова зазначила, що окрім військового збору ювеліри ще сплачують податок на доходи, єдиний соціальний внесок. Тобто після збільшення відсоткової ставки за військовим збором цей бізнес змушений буде сплачувати понад третину обігових коштів. "Ювелірний бізнес – він широкий, в тому плані, що є великі гравці… Дехто приводить аргумент, що це податок на розкіш. Так, є сережки, які коштують 150 тис. дол. і я погоджуюсь, що це розкіш. Але в мене, наприклад, цінова виделка велика, у мене є срібні кафи, які, наприклад, коштують 900 грн, і це не розкіш", - зазначила Чернікова.
Аналогічної думки й українська ювелірка Юлія Волл.
"30% військовий збір з продажів вбʼє малих ювелірних творців (законопроєкті від Кабміну Nº11416). Просто вбʼє автентичних маленьких ювелірів, котрі роблять щось своє, як бачать, та платять податки. Це означає — вбʼє самих працелюбних талановитих та чесних. Я не думаю, що це помилка і влада щось не те рахувала, типу маржинальність брендів типу Картьє або перекупів китайщіни. Ні, це цілеспрямована акція проти ювелірної культури, проти саме маленьких творців", - зазначила вона.
Віцепрезидент міжнародної бізнес асоціації ICC Ukraine Дмитро Олексієнко переконаний, що підвищення податків, які пропонує український уряд призведе до провалу цілих секторів економіки і стрімкого підвищення інфляції.
"Гроші для війська треба, але уряд, замість закривати бездонні дірки ухиляння від оподаткування в сірому та чорному бізнесі, продовжує "щипати гусаків" в білому секторі бізнесу, котрий справно платить податки. Якщо не буде діалогу між урядом та бізнес асоціаціями, пропоновані рішення призведуть до провалу цілих секторів економіки та стрибка інфляції", – зазначив він в ефірі телеканалу Еспресо.
Нагадаємо
Раніше ініціативу підвищення податків розкритикували мобільні оператори, які працюють в Україні. Вони попередили, що ухвалення парламентом запропонованих змін до Податкового кодексу означатиме крок назад у доступності мобільного звʼязку, який критично необхідний в умовах війни.