"Київ призупинив процес розірвання двосторонніх угод з РФ, який набрав обертів за Петра Порошенка. Така ж ситуація з документами, учасницею яких Україна є у межах СНД", - йдеться в статті.
У МЗС РФ сказали, що звернули увагу на паузу з денонсацією угод. Там не виключають, що вона може бути пов'язана з тим, що нова влада після призначення 29 серпня уряду Олексія Гончарука занадто зайнята кадровими питаннями. "Можливо, було не до цього. Зараз розсядуться по гілках і вирішать, що робити далі. Або продовжать (процес денонсації - ред.), або загальмують", - сказав співробітник МЗС РФ.
За його словами, поки рано говорити, завершила нова українська влада займатися розірванням договорів або поки ще не почала. "Якщо загальмують - це буде сигналом. Якщо виходити будуть із застарілих документів, а такі є, це одна історія. Якщо візьмуться за знакові речі - інша, яка буде означати політичний вибір", - зазначив дипломат.
Повідомляється, що всього двостороння договірно-правова база нараховує близько 400 документів. Востаннє, як вказано, інформація про те, скільки угод з Росією Україна вже розірвала, а скільки збирається денонсувати, з'являлася минулої осені. У листопаді минулого року тодішній голова МЗС України Павло Клімкін заявляв, що "ми за останній час" вбили "48 міжнародних угод (з РФ - ред.) ... Наступна порція буде дуже швидко - близько 40 угод". За час, який минув з моменту цього виступу, як зазначає видання з посиланням на співрозмовника у російських держструктурах, "обіцяні 40 угод ніхто не розірвав".
Кількість угод, які російська сторона вважає денонсованими, як вказано, трохи не збігається з цифрою, наведеною Клімкіним. У російському списку всього 49 двосторонніх документів, йдеться у статті. З них 30 - міжурядові, серед яких пакет з чотирьох угод, що стосуються статусу і умов перебування Чорноморського флоту РФ на території України, пише газета.
У цьому ж списку 13 вже не чинних міжвідомчих угод, серед яких протокол про співпрацю між ФСБ РФ і СБУ, прикордонними службами та мін'юстами двох країн. Ще десять угод, які втратили чинність, стосувалися міжрегіонального співробітництва - їх підписували різні міста і області Росії та України, додало видання.
При цьому у переліку документів, що втратили чинність, є й такі, статус яких до кінця незрозумілий. "Були договори, про денонсацію яких Україна інформувала через Twitter, а відповідну ноту на нашу адресу не надсилала. Такі ми продовжуємо вважати чинними", - пояснив співрозмовник видання.
Зазначено, що аналогічна ситуація з договорами, учасницею яких Україна є в межах СНД. У виконкомі СНД повідомили, що з 1 січня 2014-го по 1 липня 2019 року Україна вийшла з 19 угод, рішень і протоколів. Там відзначили, що з травня по липень цього року від Києва надійшло шість повідомлень про вихід з міжнародних договорів.
"Повідомлення йшли від старого уряду. Не так активно, але йшли. У серпні-вересні нічого вже не було", - сказав співрозмовник видання у виконкомі СНД.
Також зазначено, що за весь період конфлікту між Росією і Україною жодна зі сторін ні разу не ставила під сумнів двосторонні домовленості, що стосуються співпраці в сфері атомної енергетики. "Підприємства "Росатома" виконують всі зобов'язання в межах співпраці з Україною в атомній галузі. Це стосується і сфери відповідальності компанії ТВЕЛ", - повідомили в "Росатомі".
У МЗС РФ також підкреслюють, що атомна енергетика - чи не єдина сфера, де співпраця двох країн здійснюється без збоїв і під чітким контролем.
Нагадаємо, у СНД заявили, що Україна є учасником понад 200 договорів в рамках організації.