Прихильники “зеленки”, здебільшого інвестори, скаржаться на несправедливі наміри уряду, який спочатку дав їм гарантії окупності капіталовкладень, а тепер планує знижувати законодавчо зафіксований тариф. Колишні можновладці, причетні до таких гарантій — посилаються на європейські вимоги. Опоненти ж “зеленки” переконують, що інвестори не збідніють, бо ця сфера надприбуткова, а головний її бенефіціар — найбагатша людина України Рінат Ахметов. Що з цього правда, а що ні — УНН дізнався у Голови Української асоціації відновлюваної енергетики Олександра Козакевича.
Чому всі запевняють, що так вигідно займатися “зеленою” енергетикою, чи так це?
Відповідно до закону і “на папері” написано, що вигідно. Але враховуючи ситуацію, в якій зараз опинилися інвестори — не знаю, наскільки це вигідно. Останні три місяці сплачують на рівні не вище 10% від товарної продукції, то мабуть це вже не дуже вигідно. Деяким інвесторам навіть не вистачає коштів платити зараз заробітну плату своїм співробітникам. А також відсотки по кредиту, вже не кажучи про тіло кредиту, який вони брали під будівництво станцій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Колишній голова НКРЕКП пояснив своє рішення збільшити частку “зеленої” енергетики
Чи справді в Україні найдорожчий тариф і чому?
Якщо брати тариф, величину тарифу, треба дивитися на кілька факторів, які його формують. Ціна — це один із основних чинників, на який дивиться інвестор. Якщо ми хочемо розбудовувати в Україні “зелену” енергетику, і це відповідно до нацпланів, до енергетичної стратегії, до нашої угоди з енергетичним співтовариством по розповсюдженню відновлювальної енергетики — ми мали б пропонувати якийсь стимулюючий механізм.
Рівень тарифу перш за все залежить від дохідності, яка закладається на повернення капіталу, і від природних умов, в яких країна перебуває. Якщо ми говоримо про сонячну енергію і вітроенергію, які в принципі найрозповсюдженіші у світі — їх окупність залежить зокрема від кредитних ставок. Ні для кого не секрет, що у Європі кредити дають під 1 — 2%, і це в країнах, які ще розвиваються. Якщо взяти розвинені країни — це 1% або максимум 1,5%. І кредит отримують не на 5 років, а на 15, а може на весь термін дії підтримки по так званому “зеленому” тарифу.
Заходячи в Україну, мало хто з інвесторів сподівається, що він не ризикує своїми інвестиціями, на стільки, на скільки він не ризикує, вкладаючи їх у Німеччину або сусідню Польщу. Тобто, розраховується рівень ризику. І від цього рівня ризику закладається норма дохідності інвесторам. Якщо він заходить у Польщу, він може спокійно погодитися на 8-9% на вкладений капітал, тобто він за рік заробить 8-9% від тих коштів, які він вклав. У Німеччині ці показники ще нижчі — 6-7%.
Щоб зайшла компанія із міжнародними інвестиціями в Україну я думаю, що це має бути не менше 15%, а то і 20%. Це безпосередньо найбільший чинник, який впливає на формування тарифу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Зелена” енергетика залучила в Україну 4 мільярди євро інвестицій
Чи залежить тариф від клімату України?
Якщо ми говоримо про інсоляцію і силу вітру, то показники в Україні більш менш спів ставні з країнами Європи, але ж якщо кажуть, що в Іспанії якісь дешеві тарифи на аукціонах розігруються — то ви розумієте, що в Іспанії сонце світить на порядок більше. Не беручи вже до уваги такі африканські країни як Єгипет, ОАЄ, де наднизькі тарифи, бо сонячна інсоляція у 2,5 рази більша, ніж в Україні.
Ще один момент — у нас по “зеленому” тарифу, той який діяв у минулому році і який продовжує добудовуватися в цьому році — термін підтримки закінчується у 2030 році. Це щонайбільше 10 років. В інших країнах підтримка триває 15-20 років. Це ще один фактор, який впливає на формування ціни.
“Сонячний” тариф у минулому році був у нас 15 євроцентів. Піково так, можливо він високий. І якщо в інших країнах ми чуємо, що пропонується на аукціонах 4,5 −5,5 євроцентів, то йдеться про станції, які будуть збудовані через рік. Якщо в Україні запустити аукціон — вірогідність того, що тут хтось запропонує 5,5 євроцентів — близька до нуля. Я думаю що немає таких інвесторів, які запропонують таку ціну. Вона щонайменше буде в 1,6 — 1,7 разів більшою.
Скільки людей працевлаштовує “зелена” енергетика?
На самому виробництві електричної енергії у галузі задіяно мало спеціалістів. Все автоматизовано і виробляти електричну енергію із сонця та вітру — це не те, що виробляти з вугілля або атому. Але взагалі розбудова “зеленої” енергетики потребує значних людських ресурсів. Були створені багато проектних і обслуговуючих організацій, які потім слідкують за роботою електростанцій. За нашими підрахунками, за останні роки і станом на сьогодні задіяно близько 30 тисяч людей, співставно з вугільною генерацією, як мені відомо.
Чому так гостро стоїть питання тарифу і чому “зелені” виробники не хочуть його знижувати?
Ми у минулому році, з 1 липня, перешли на нову модель ринку. До цього діяла так звана оптово-ринкова ціна, як індикатив на ринку. У першому півріччі 2019 році вона складала 163 копійки без ПДВ. На друге півріччя — це постанова Нацкомісії, був запланований тариф 172 копійки. Та коли ринок запрацював, індикативом стала ціна на ринку на добу наперед (РДН), яка формується як конкурентна, плюс тариф системного оператора НЕК Укренерго — монополіста, який володіє високовольтними мережами.
Так от ця сума у перші два місяці зросла і становила майже 1 грн 90 коп., десь так.
Що ми бачимо зараз: середня ціна на ринку РДН у попередній місяць була 125 коп., за останні три місяці 130 коп. Тариф системи оператора — 16 коп. Тобто разом менше 1 грн 50 коп. І казати, що ціна не знижується, що вона зависока і що це вбиває промисловість — це просто маніпуляція. Якщо точково на ринку РДН йде зниження ціни коли мале споживання — падає до 80 коп., іноді до 65 коп. — звичайно, що кожен споживач хоче, щоб його ціна лишалася на цьому рівні, але це все миттєві показники, вони не можуть братися до уваги.
Ми розуміємо, що споживач хоче завжди нижчу ціну, але ж вона має покривати економічно-обгрунтовані витрати на неї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна та США обговорили “зелений” тариф
Зараз в Україні немає погоди, як це позначається на виробництві, енерго балансі та споживачах?
“Зелену” енергетику не можна називати базовою генерацією, як атомну наприклад. Атомна генерація теж особливо не маневрова, особливо у нас в Україні. Це базова генерація, яка працює із однаковим навантаженням і може його змінювати в межах 5%.
У нас маневрені генерації це, на жаль, тільки вугільна генерація — ТЕС, гідроелектростанції і гідроакумулюючі електростанції. Наразі гідроелектростанції теж потерпають від безсніжної зими, паводку немає, рівень води у річках найнижчий за останні 120 років, діапазон на регулювання потужностей замалий — вони не можуть скинути воду до певного рівня і вона не набирається. Тобто, у нас маневрові потужності в цьому році — це тільки вугільна генерація.
Звичайно, ніхто не застрахований від того, чи буде сонце сьогодні чи подує вітер. Але ми ніколи не казали, що у нас “зелена” енергетика і її розбудова це панацея. Звичайно потрібно розбудовувати високо маневрові потужності.
У нас зараз просто маневрові потужності, які у період реагування на збільшення або зменшення навантаження — досить високі у порівнянні із тими, які є в світі. І коли ми говоримо, що треба переходити на без вуглецеву генерацію — то перш за все, це сонячні і вітрові електростанції, а по-друге, це високо маневрові потужності, які можуть набрати потужність або її скинути за лічені хвилини.
А ще, високо маневрові потужності — це ще й системи зберігання електричної енергії, як то зараз дуже розповсюджується тема по водороду — у Європі і загалом. Все це має розбудовуватися в комплексі. Генерація із відновлювальних джерел не є постійною.
Коли за вашими підрахунками “зелений” тариф буде знижено до рівня Німеччини і за яких умов?
Багато країн і Німеччина зокрема були, мабуть, в авангарді. Там був винайдений цей тариф для стимулювання “зеленої” енергетики. І Німеччина досі, у цьому році та минулому, оплачує високі тарифи, які були запропоновані 10 років тому. Вони виконують контракт.
У Німеччині, наприклад, є тариф на “зелену” енергетику (сонячну), який вищий ніж у нас, і який було запропоновано компаніями у 2006 році. Він становив 25 — 30 євроцентів, і вони виконують свої обов’язки донині. Тому низькі тарифи в Німеччині — вони точкові, це окремі проекти, які тільки добудовуються.
Нам зараз вкрай важливо, щоб у нас ефективно запрацювали аукціони, ми дійшли тієї реальної ціни і могли її зменшувати. Для цього треба виконувати обов’язки, які країна бере на себе.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США закликає не допустити різкого зниження “зеленого” тарифу в Україні
Хто займається зеленою енергетикою, кажуть що тільки Ахметов та інші олігархи під виглядом іноземців, чи так це?
Я вже втомився спростовувати цей тезис. Якщо воно і починалось так, візьмемо 2009 рік, ми знаємо хто був найбільшим бенефіціаром “зеленої” енергетики, то станом на сьогодні це безліч компаній. Якщо у Ахметова є ресурс і запаси — ну він же теж не все будує за свої кошти, залучає кредити, випускає облігації і хтось у них вкладає. Так і інші великі гравці.
Але ж крім цього у нас є великі акціонери, які у минулому році лише зайшли, американські акціонери, наприклад, потужна група, зайшла торік. Я не думаю, що тут за ними стоїть якийсь політик. Є іспанська компанія, яка одна з найбільших взагалі у світі, яка експлуатує сонячні вітрові станції, яку ми сюди запросили, вона є учасником ринку. Може не таким великим зараз, але вони є, і є сподівання що вони надалі будуть будуватися.
Крім того, є з Саудівської Аварії інвестори, з Південної Кореї, з Британії, з Бельгії. Це те що стосується безпосередньо іноземних інвестицій.
Крім того є багато малих внутрішніх підприємців, які наприклад займалися аграрним бізнесом, у них земля вже не придатна до використання для посіву аграрних культур — вони підлаштували її під сонячну електростанцію. Вона потужна — до 10 МВт.
У нас по відомостям НКРЕКП біля 1000 ліцензіатів. Тому це чергове маніпулювання. Так, у Ахметова якщо брати сонячні і вітрові електростанції більше 1 ГВт, але це не монополія. Не лише бізнес олігархів.