Деталі
Крім того, що ці вибори були відзначені рекордно низькою активністю виборців (явка склала лише 53,54%), вони також призвели до посилення позицій прихильників незалежності Каталонії. Незважаючи на це, до цих пір складно передбачити, яким буде склад майбутнього регіонального уряду.
Згідно з попередніми даними після обробки 100% протоколів, за соцпартію проголосували понад 23% виборців, що дає їй 33 крісла в 135-місцевому парламенті автономії. Претендентом на пост глави уряду регіону від цієї політичної сили є ексміністр охорони здоров’я Іспанії Сальвадор Іл’я. Він керував відомством з моменту початку розповсюдження коронавірусної інфекції в країні і покинув свою посаду в кінці січня цього року для участі в виборах.
На другому місці опинилася сепаратистська партія “Ліві республіканці Каталонії”. Хоча політична сила заручилася підтримкою 21,3% виборців, вона також отримує 33 мандати в парламенті. Головою партії є Оріол Жункерас — колишній заступник голови уряду регіону, засуджений до 13 років позбавлення волі за організацію незаконного сепаратистського плебісциту 2017 року.
Партія “Разом за Каталонію”, яка також виступає за незалежність автономії, отримує 32 крісла. Її прихильником є екслідер регіону Карлес Пучдемон, який втік до Бельгії від іспанського правосуддя після референдуму про незалежність. Сепаратистська партія “Кандидати за народну єдність” задовольняється дев’ятьма місцями.
Вперше в парламент змогла пройти ультраправа партія “Вокс” (11 мандатів), яка є затятим захисником єдності Іспанії. Такі результати перетворюють “Вокс” в головний оплот правих сил в боротьбі з сепаратистським рухом в парламенті регіону. Центристська партія “Громадяни”, яка стала переможцем минулих регіональних виборів, помітно погіршила свої позиції і отримала лише шість місць, а консервативна Народна партія — три.
Контекст
Перемога тієї чи іншої політичної сили на виборах ще не гарантує, що саме її кандидат обійме посаду глави кабміну автономії. Для затвердження лідера Каталонії необхідна підтримка більшості депутатів в парламенті регіону. Оскільки соцпартія отримала лише 33 крісла в 135-місцевій палаті, самостійно їй не вдасться домогтися схвалення кандидатури Іл’ї і необхідна підтримка інших політичних сил. Каталонські сепаратисти, в свою чергу, заявляли, що не стануть сприяти обранню Іл’ю на пост глави місцевого уряду.
Кандидат від партії “Ліві республіканці Каталонії”, яка виступає за незалежність регіону, Пере Арагонес також заявив про свій намір виставити свою кандидатуру на пост голови кабміну автономії. Судячи з усього, у нього більше шансів отримати посаду, однак і тут складається не зовсім однозначна ситуація.
Виступаючи після проведення голосування, кандидат від “Лівих республіканців” зазначив, що “настав момент врегулювати (каталонський) конфлікт”. “У нас є величезні сили, щоб домогтися амністії (засуджених каталонських політиків) і самовизначення”, — запевнив він.
У Арагонеса є шанси для того, щоб стати новим регіональним лідером, однак для цього йому необхідна підтримка партії “Разом за Каталонію”, з якої республіканці раніше вже формували уряд. Проте всередині цієї можливої сепаратистської коаліції теж не все гладко. Ще в січні 2020 року Торра, який тоді займав пост регіонального лідера, пообіцяв провести дострокові парламентські вибори через кризу в коаліційному уряді автономії.