За словами Розенка, українська сторона має надію на те, що буде активізована співпраця міністерств культури та інститутів національної пам’яті обох країн.
"Ми маємо надію на те, що активізують свою співпрацю відповідні міністерства. Ми про це домовлялися і висунули таку ініціативу, щоб відновили свою співпрацю принаймні інститути національної пам’яті Польщі й Україні. Відповідна ініціатива з боку української сторони вже у Варшаву направлена. Так само мова йде про міністерства культури, так само відповідні міждержавні комісії, які існують на цьому рівні. Безумовно, ми налаштовані на конструктивну і відкриту співпрацю з польською стороною", - зазначив він.
Крім того, віце-прем’єр нагадав, що українська сторона запросила з візитом до Києва віце-прем’єр-міністра, міністра культури та національної спадщини Польщі Пйотра Глінського.
"Ми запросили пана Глінського до Києва. Але, безумовно, польська сторона має сама визначитися, коли цей візит відбудеться, чи готові вони приїхати в Київ. Цікавий не візит задля візиту, а чи готова польська сторона, власне, продемонструвати якісь реальні кроки щодо вирішення тих питань, які ми обговорили у Варшаві… Ми раді бачити пана Глінського в Києві у будь-який час", - сказав він.
Розенко наголосив, що позиція української сторони є відомою і відкритою. "Ми не просимо чогось надзвичайного. Ми просимо лише здійснювати абсолютно дзеркальні кроки ставлення до пам’яті загиблих в непростій українсько-польській історії. Щоби польська сторона ставилася до українців, які поховані або загинули на території, яка сьогодні є польською, так само, як Україна ставиться до могил польських громадян, польських воїнів на території України", - резюмував віце-прем’єр.
Як повідомляв УНН, один раунд українсько-польських переговорів щодо історичних питань і відносин між країнами на рівні віце-прем'єр-міністрів пройшов у лютому у Варшаві, але перемовини ще триватимуть.
Дискусії України і Польщі тривають навколо питання про проведення ексгумацій останків поляків, загиблих і похованих на території України, зокрема під час Волинської трагедії. Крім того, в України викликав занепокоєння новий закон із забороною "бандеризму" - зміни до закону про Інститут національної пам'яті Польщі.