Пам’ятник має бути встановлений у травні наступного року. Рішення схвалене одноголосно.
На думку керівника району Павла Новотого, "район Ржепорії в боргу перед 300 загиблими вояками, які допомагали звільнити Прагу у травні 1945 року, вони мали б мати своє святобливе місце".
Зараз ведуться переговори про те, як пам’ятник власівцям і в цілому – пам’ятне місце виглядатиме. Як зазначив Павло Новотни, пам’ятник будуть оберігати камери, а також він буде покритий спеціальною речовиною проти ґрафіті. На його думку, "пам’ятник пригадуватиме про трьохсот рятівників Праги з рядів РОА (Русская освободительная армия – ред.), могили яких розкидані повсюди і як правило, це безіменні поховання". Таким є, наприклад, і поховання власіців на празькому Ольшанському цвинтарі.
Однозначно проти встановлення пам’ятника власівцям у Празі виступила Росія. Зокрема, посольство Росії в Празі у своїй заяві наголосило на тому, що "Російська визвольна армія була колабораційним озброєним формуванням, створеним нацистським керівництвом Третього рейху", і що в разі його встановлення дійшло б до "порушення зобов’язань Чехії як учасника Конвенції про незастосування терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968 року".
Російська визвольна армія (РОА) складалась з радянських громадян, які в полоні, починаючи з 1943 року, почали об’єднуватись навколо воєначальника генерала Андрія Власова. Особливо активно РОА почала формуватись після створення в листопаді 1944 року "Комітету визволення народів Росії", який очолив Власов. Лиш деякі підрозділи армії Власова на східному фронті воювали проти Червоної армії. Наприкінці війни військо Андрія Власова вийшло з-під німецького командування і шукало шляхів приєднання до західних союзників. Власівці взяли участь у звільненні Праги.
12 травня 1945 року недалеко від чеського міста Плзень Андрій Власов був заарештований військом 1-го Українського фронту, 1 серпня 1946 року в московській Бутирській тюрмі страчений.
Нагадаємо, у Чехії за добу облили фарбою два пам'ятники радянським воїнам.