Норма параграфу 103 кримінального кодексу Німеччини "Образа органів та представників іноземних держав" базується на старому - ще від 1871 року - параграфі про образу високоповажних осіб. Той, кого засуджують згідно з цією нормою, може отримати до п'яти років ув'язнення. Як зазначив експерт, в аналогічній ситуації, за образу простого громадянина передбачено покарання у вигляді штрафу або - в абсолютно виняткових випадках - до року ув'язнення. Це, на думку Муно, протиречить базовим поняттям демократії.
З початком нового 2018-го року цю норму в Німеччині скасовано. Причиною скасування стала ситуація навколо "паплюжного вірша" сатирика Яна Бемерманна (Jan Böhmermann). Оскільки президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган почувався ображеним через цей вірш, він зажадав, щоб проти Бемерманна було відкрито провадження на підставі параграфу 103. Те, що закордонний правитель, якого в його ж країні критикують за жорстке поводження з мас-медіа, судовою гілкою влади та опозиціонерами, отримав настільки сильний юридичний інструмент, викликало несприйняття політиків усіх німецьких партій. І внаслідок цього Бундестаг на початку червня 2016 року одноголосно вирішив цю норму із законодавства прибрати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майже вп'ятеро зросла кількість справ за підозрою в тероризмі у Німеччині
Це слід було зробити набагато раніше, вважає експерт, адже у правовій історії ФРН параграф 103 кілька разів зіграв ганебну роль, як-то у випадку з критикою перського шаха або чилійського диктатора Августо Піночета.
Те, що німецька юстиція захищала двох правителів кривавих диктатур і карала демонстрантів та журналістів за висловлення власної думки, було скандалом, який викривив роль злочинців та жертв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Голови МЗС України і Німеччини почнуть 2018 рік з поїздки на Донбас
На підставі параграфу 103 прокуратура вела розслідування в багатьох інших випадках суто з перестороги: на відкритті ярмарку в Ганновері в 2013 році, наприклад, коли активістка руху FEMEN з написом Fuck Dictator на оголених грудях підбігла до президента Росії Володимира Путіна. Або коли десятьма роками раніше один м'ясник з Марбурга назвав тодішнього американського президента Джорджа Буша через війну в Іраку "очевидно божевільним" і "кровожерливим". У цих обох, як і в багатьох інших, випадках політики, яких це стосувалося, не надавали особливо значення юридичній оцінці подій.
Параграф 103 витікає з самодержавної традиції, що робила неодноразово німецьке законодавство прислужником диктаторів, а федеральний уряд Німеччини - вразливим. Добре для всіх, що цю норму прибрали, підкреслив Муно.