У розпорядженні УНН опинилася скарга до Вищої ради правосуддя прокурора Вікторії Оршавської на суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду: В’ячеслава Маринича, Володимира Короля та Аллу Макаровець, які вирішили змінити вирок ексдепутату, підозрюваному у державній зраді, замовних вбивствах та інших фінансових та корупційних злочинах, агенту фсб рф Олександру Шепелеву й хотіли відпустити його на волю.
Прокурор у своїй скарзі перерахувала всі порушення, які допустила колегія суддів Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги захисту на вирок Деснянського районного суду міста Києва, законність якого також підтвердив апеляційний суд.
Закриття епізоду про хабар
Зокрема судді В’ячеслав Маринич, Володимир Король та Алла Макаровець скасували вирок у частині засудження Шепелева за епізодами, які стосувалися надання неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади і службового становища та щодо надання такої неправомірної вигоди, вчиненого повторно.
Верховний Суд закрив кримінальне провадження в цій частині й перекваліфіковав дії Шепелева на більш легкі звинувачення, які караються штрафом або позбавленням волі на строк 2 роки. Підставою, за словами Оршавської, було те, що нібито всі докази за цими епізодами були отримані без внесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР.
"Так, суд касаційної інстанції в порушення ч. 1 ст. 433 КПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, самостійно дослідив зміст витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та встановив ту обставину, що органи досудового розслідування не мали повноважень на здійснення розслідування за епізодами щодо надання Шепелевим О.О. неправомірної вигоди службовим особам", – зазначає прокурор Оршавська.
Внаслідок чого суд касаційної інстанції вирішив закрити кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, тому що нібито всі докази за цими епізодами були отримані без внесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР.
Прокурор у скарзі підкреслила, що судді Верховного Суду, досліджуючи докази та встановлюючи обставини в порушення норм КПК України, зробили це неповно та необ’єктивно, оскільки у витягу з ЄРДР прослідковується той факт, що органом досудового розслідування були внесені відомості в ЄРДР щодо декількох епізодів. Зокрема, у рішенні судів першої інстанції йдеться про те, що Шепелев 29 червня 2014 року приблизно о 14:00 надав неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 500 гривень - начальнику варти СІЗО Гарібяну Ю.С. Шепелев заплатив йому, щоб Гарібян не реагував на порушення ув’язненим режиму утримання. У подальшому Шепелева перевели у Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги, де він повторно пропонував, обіцяв та надавав неправомірну вигоду іншим службовим особам Київського слідчого ізолятора, що допомогло йому втекти з–під варти.
Оршавська підкреслила, що Верховний Суд, порушуючи КПК України, дослідив докази та встановив обставини й прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження в частині інших епізодів, на думку суду, відомості про які невнесені до ЄРДР. Рішення ВС є остаточним та не підлягає оскарженню, на відміну від судів першої та апеляційної інстанцій, які за КПК можуть досліджувати докази та встановлювати обставини.
Зарахування у строк відбутого покарання перебування в СІЗО за іншими обвинуваченнями
Шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, судді Верховного Суду визначили Шепелеву остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Проте прокурор вказує, що судді В’ячеслав Маринич, Володимир Король та Алла Макаровець незаконно зарахували строк попереднього ув’язнення Шепелева з 8 лютого 2018-го по 29 грудня 2022 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, тобто застосувавши до нього "закон Савченко".
Оршавська зазначила, що Закон України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання" передбачає, що зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі можливе лише в межах того самого кримінального провадження.
"Суд касаційної інстанції, зараховуючи в кримінальному провадженні №42014100000000771 строк попереднього ув’язнення Шепелева О.О. з 08.02.2018 по 29.12.2022, яке було застосоване до нього в межах іншого кримінального провадження, жодним чином не пояснив: у зв’язку з чим здійснено ігнорування припису кримінального закону, на який суд сам же й посилається? Чи можливо застосовувати ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VIII) у межах іншого кримінального провадження, якщо в зазначеному кримінальному провадженні буде ухвалений обвинувальний вирок та якщо строк попередньо ув’язнення вже був зарахований в межах кримінального провадження №42014100000000771?" – зазначила прокурор.
Зарахування у строк відбування покарання перебування в СІЗО рф
Окрім того, Верховний Суд зарахував у строк відбування покарання час тримання ексдепутата – агента фсб під вартою на території рф з 19 березня 2015-го по 8 липня 2016 року у зв’язку з вирішенням питання про видачу в Україну.
Прокурор зазначила, що КПК України передбачає, що час тримання виданої (екстрадованої) особи під вартою на території запитуваної держави у зв’язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України. Відтак, кримінальний процесуальний закон визначає обов’язкову умову для зарахування до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України, строк тримання особи під вартою на території запитуваної держави у зв’язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування, – факт видачі запитуваною державою такої особи компетентним органам Україні.
Оршавська нагадала, що росія відмовилась видати агента фсб Шепелева Україні й звільнила його з-під варти.
"Отже, Шепелев О.О. не набув статусу особи, до якої можна застосувати положення ч. 1 ст. 577 КПК України, відтак, суд касаційної інстанції, на відміну від судів першої та апеляційної інстанцій, протизаконно зарахував час тримання Шепелева О.О. під вартою на території запитуваної держави російської федерації у зв’язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а саме з 19.03.2015 по 08.07.2016, до загального строку відбування покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду міста Києва від 07.08.2020", – зазначила прокурор у своїй скарзі.
Вказані порушення призвели до того, що судді Верховного Суду вирішили, що Шепелев повністю відбув покарання за вироком Деснянського районного суду міста Києва у справі про втечу з-під варти.
Прокурор у скарзі просить ВРП притягти суддів Верховного Суду В’ячеслава Маринича, Володимира Короля та Аллу Макаровець до дисциплінарної відповідальності.
Нагадаємо
Раніше ми розповідали, що прокурор Вікторія Оршавська подала до ВРП скаргу на суддів Верховного Суду Король В.В., Маринич В.К. та Марковець А.М, які розглядали касацію у справі Шепелева і 6 липня 2023 року змінили йому вирок судів попередніх інстанцій.
За автоматичним розподілом скаргу по справі Шепелева розглядатиме перша в історії суддя-член ВРП, яка воює на фронті проти рф, Олена Ковбій.
Окрім того, з'ясувалося, що Шепелев був цінним для росії, адже був агентом російських спецслужб. Про це свідчать документи, написані ним власноручно. Зокрема пояснювальна записка директору фсб. Також підтвердженням є його активна позиція щодо виправдання російської агресій й анексії Криму, яку він висловлював під час спілкування із представниками фсб.
Як виявилося, Шепелев також підтримував й працював на терористичні квазіреспубліки й вважає "днр" своїм домом та батьківщиною. Експерти, опитані УНН, раніше ставили під сумнів об’єктивність рішення Верховного Суду, відверто говорячи про корупційну складову.
Зокрема, на думку голови правління Фундації DEJURE Михайла Жернакова, судді Верховного Суду могли отримати грошову винагороду за таке рішення. Політичний аналітик Олександр Кочетков вважає, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повинне перевірити доброчесність суддів, які винесли таке рішення по справі Шепелева.