“Історія з Татаровим — це політична розправа, оскільки склад злочину там вельми сумнівний. І всі юристи підтвердять, що в цій справі політики більше, ніж юридичної історії. Якщо буде судовий процес, то Татаров звичайно ж буде захищатися, а ми зможемо дізнатися позицію правоохоронних органів, доказову базу. Поки що все виглядає, як притягнуте за вуха”, — сказав він.
Говорячи про необхідність втрутитися в цю ситуацію Верховній Раді, політолог зазначив, що саме нинішнє скликання парламенту повинне вирішити правову колізію навколо директора НАБУ.
“Ситуація з визнанням КС, що призначення Ситника директором НАБУ не було президентськими повноваженнями — це відповідальність попередньої влади. Вона створила цей прецедент. Не треба бути сильним юристом чи аналітиком, щоб передбачити ймовірність звернення групи народних депутатів до КС з приводу цього прецеденту. А КС просто верифікував той факт, що президент не міг призначати главу Бюро. Сьогодні Верховна Рада повинна була б це виправити. Але це питання до монобольшості, якого у нас де-факто немає”, — підкреслив Тарас Семенюк.
Відповідаючи на питання про те, чи не погіршить “справа Татарова” кризу довкола антикорупційних органів, політолог сказав: “Її немає. Адже проблем з НАБУ, як з органом, на сьогодні немає. Ніхто не говорить, що НАБУ треба зносити. І ми не можемо собі це дозволити, це несе репутаційні ризики для України. Але питання директора НАБУ, який за рішенням суду внесений до реєстру корупціонерів — це вже серйозна проблема, яка несе загрозу репутації цього органу. Не може людина, визнана корупціонером, очолювати антикорупційну інституцію”, — підсумував Тарас Семенюк.
Як відомо, раніше заступник голови ОПУ Олег Тараров заявив, що Артем Ситник не може займати посаду директора НАБУ після рішення КС про незаконність його призначення. 1 грудня стало відомо, що НАБУ розслідує справу стосовно Олега Татарова щодо можливої його причетності до фальсифікації експертизи у справі забудовника Максима Микитася.