Сьогодні, 11 липня, у багатьох країнах світу вшановують пам’ять жертв різанини у Сребрениці – однієї з найкривавіших етнічних чисток в історії людства, пише УНН.
Жахлива трагедія сталася у розпал війни на Балканах. У липні 1995 року воєнізовані формування косовських сербів під командуванням генерала Ратко Младича після захоплення містечка Сребреніца вбили близько 8 тисяч косовських мусульман чоловічої статі від 12 до 77 років.
Завершені розгляди в міжнародних судах довели, що різанина в Сребрениці не була спонтанним явищем, а була наперед спланована і методично втілена. Гаазький трибунал для колишньої Югославії визнав різанину в Сребрениці геноцидом. Наприкінці лютого 2007 року різанину в Сребрениці визнав геноцидом Міжнародний суд.
Після різанини у Сребрениці Ратко Младич дав наказ захопити сусідній мусульманський анклав Жепа, в якому перебували українські миротворці.
Існувала велика загроза, що тут повториться трагічна історія Сребрениці. Анклав перебував під постійними мінометними обстрілами. Та, завдяки мужності та стійкості українських миротворців трагедії вдалося уникнути. Розпочалися перемовини, які завершилися евакуацією мирного мусульманського населення з Жепи.
24 травня цього року Генасамблея ООН своєю резолюцією визначила 11 липня як Міжнародний день пам'яті жертв геноциду в Сребрениці.
За оголошення 11 липня щорічним днем пам'яті жертв різанини в Сребрениці 1995 року проголосували 84 держави, зокрема, Україна. Проти були 19, серед них традиційні партнери Сербії – росія, білорусь, Угорщина та Китай. 68 держав утрималися.
Для України сьогоднішня подія важлива тим, що є прецедент доведення фактів вчинення воєнних злочинів. Різанина у Бучі, масові вбивства в Ізюмі та інші воєнні злочини, які вчинили російські окупанти, обов’язково мають отримати належну оцінку міжнародних судів, а їх організатор та виконавці – справедливі вироки.