Цитата:
“Ми спостерігаємо за російськими підрозділами, які на сьогодні нараховують 127 тисяч осіб наземної компоненти, з морською та авіаційною компонентою - 147 тисяч осіб. Ми не бачимо відведення і не кажемо про зменшення кількості, оскільки ті частини, які знаходяться у русі, можуть бути дуже швидко повернуті до попередніх місць чи перекинуті на іншу ділянку”, — сказав міністр.
Деталі
За словами Резнікова, Україна в жодному разі не применшує загрозу, її рівень “реально високий”.
Водночас, зазначив він, Міноборони здійснює прогнозування усіх сценаріїв, обираючи власну тактику поведінки.
“Серед інших ми розглядали сценарій, що Росія спробує буквально оточити Україну своїми військами від Бреста до Таганрога, по суходолу, на двох морях та в тимчасово окупованому Криму і позначити активність на тимчасово окупованій частині Молдови у Придністров’ї”, — повідомив очільник Міноборони.
Також з його слів очікувалося, що на тлі цього російські війська влаштують загострення на сході України, і все це буде супроводжуватися іншими засобами тиску, кібератаками, мінуваннями цивільних об’єктів, спробами влаштувати заворушення під різними приводами тощо.
“Мета цих дій — розхитати Україну зсередини, щоб змусити до капітуляції, щоб ми змінили політичний курс, відмовились від європейської інтеграції та європерспективи, врешті-решт втратили нашу з вами незалежність. Наразі цей сценарій намагаються втілити”, — додав він.
Контекст
Українська влада та західні партнери в останні кілька місяців звертають увагу на загострення Росією ситуації з безпекою на Донбасі, нарощування російських сил уздовж кордону з Україною, небезпеку нового російського вторгнення та посилення російської дезінформації.
Головна вимога голови Кремля полягає в гарантіях від США та їхніх союзників, що НАТО не розширюватиметься далі на схід і не розгорне там системи озброєння, які Росія вважає загрозою.
Росія виставила низку вимог щодо так званих "гарантій безпеки" до США та НАТО. Зокрема, це стосується скорочення американських військ та озброєнь у Європі, а також відмови від подальшого розширення Північноатлантичного альянсу на схід за рахунок прийому до НАТО України та Грузії. Серія переговорів, що відбулася у Женеві, Брюсселі та Відні у січні, закінчилася, за словами Москви, "безуспішно", що збільшує ризик ескалації конфлікту навколо України. Проте, Москва чекала і на письмові відповіді, які США та НАТО передали РФ 26 січня. Після цього президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія не побачила у відповіді Заходу щодо "гарантій безпеки" обліку трьох ключових вимог, включаючи нерозширення НАТО.
Захід закликає Москву відвести війська від українського кордону та загрожує масштабними санкціями у разі можливого вторгнення. Росія заперечує плани вторгнення.
Занепокоєння посилилися, коли 11 лютого Сполучені Штати заявили, що російське вторгнення в Україну може статися “у будь-який час”.