Цитата:
"Сьогодні у нас відбулися плідні переговори, за результатами яких ми маємо конкретні домовленості. По-перше, ми підписали два документи. Перший документ – це угода про взаємне визнання документів про освіту та наукові ступені. Завдяки цій угоді українські громадяни в Угорщині та угорські громадяни в Україні зможуть користуватися національними освітніми та науковими документами", - вказав Кулеба.
"Ми продовжуємо рухатися до розв'язання всіх ключових проблем з Угорщиною у наших двосторонніх відносинах. Сподіваємося щиро, що нам це вдасться", - додав голова МЗС.
Деталі
Голова МЗС України зазначив, що угода про освіту "присвячена тим проблемам в освітній сфері, які накопичувалися" у відносинах з Угорщиною.
Своєю чергою, голова МЗС Угорщини Петер Сіярто зауважив, що досягнення цієї угоди свідчить про те, що "немає проблем, які не вирішуються, тільки треба багато працювати".
Ще один підписаний документ між країнами стосується дипломатичних кадрів. "Сьогодні ми підписали меморандум щодо співпраці у сфері підготовки дипломатичних кадрів. МЗС Угорщини та МЗС України будуть тісніше від сьогодні взаємодіяти", - зазначив голова МЗС України.
Також, зі слів Кулеби, є третя домовленість: у Будапешті буде встановлено пам'ятний хрест загиблим за Україну. А Україна у відповідь на Закарпатті виділить землю під військове кладовище.
"Ми домовилися, що в Будапешті буде встановлено пам'ятник - пам'ятний хрест загиблим за Україну. Україна у свою чергу надасть дозвіл на виділення додаткової ділянки для розміщення Угорського військового кладовища у Підполоззі в Закарпатській області", - розповів Кулеба.
Також голова МЗС України зазначив, що під час переговорів з угорським колегою обговорювалися питання енергетики. Окрім того, сторони погодили питання подальшої роботи комісії з питань нацменшин.
Що стосується запланованого на сьогодні візиту на Донбас, Кулеба вказав, що сподівається, що погода не перешкодить.
Контекст
Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Угорщина з вересня 2017 року ветує рішення в НАТО, що стосуються поглиблення співпраці з Україною, а також блокує діалог на політичному рівні.
Це відбувається на знак протесту проти раніше ухваленого українського закону "Про освіту", який передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин.
Будапешт вважає, що він обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті.
Із Закарпаттям пов'язані й інші інциденти. До прикладу, на початку грудня 2020 року стало відомо про виконанням гімну Угорщини після присяги новообраними депутатами Сюртівської ОТГ Закарпатської області. Через це було звернення до СБУ.
Окрім того, СБУ провела обшуки у благодійному фонді на Закарпатті через можливе втручання у політичну ситуацію в Україні.
Після обшуків СБУ міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що в Україні “продовжуються незрозумілі політичні гойдалки стосовно угорських партій та угорської меншини”.
Угорщина навіть звернулась до ОБСЄ щодо ситуації на Закарпатті з проханням направити моніторингову місію в регіон - і не вперше.
Голова МЗС України Дмитро Кулеба назвав твердження про “залякування” угорців на Закарпатті спекуляцією.
Додамо, за даними МЗС, впродовж 2017 року відбулося п’ять, 2018 року сім зустрічей, 2019 року дві та у 2020 році дві зустрічі глав зовнішньополітичних відомств України та Угорщини. Торік - у лютому в Києві та у травні - у Будапешті.