Деталі
Перший заступник міністра закордонних справ Південної Кореї Чан Хо Джін попередив посла Китаю Сін Хайміна у зв'язку з його «безглуздими та провокаційними» зауваженнями, зробленими під час зустрічі з лідером південнокорейської опозиції.
Міністерство звинуватило Сіна у порушенні дипломатичних протоколів та втручання у внутрішню політику Південної Кореї, але не уточнило, які частини коментарів Сін вважає недоречними.
На зустрічі в четвер з лідером Демократичної партії Південної Кореї Лі Дже Меном, ключовим суперником консервативного президента Юн Сок Йоля, Сін звинуватив уряд Юна в надмірній схильності до Сполучених Штатів, і заподіяння шкоди відносинам з Китаєм.
Сін сказав, що Південна Корея повністю винна у «багатьох труднощах» у двосторонніх відносинах, пославшись на дефіцит торговельного балансу з Китаєм, який він пояснив зусиллями по «декитаїзації», очевидно, маючи на увазі дії південнокорейських компаній з перенесення своїх ланцюжків поставок з Китаю. Він зажадав, щоб Сеул поважав основні інтереси Пекіна, включаючи Тайвань та інші важливі регіональні питання.
«Оскільки Сполучені Штати щосили тиснуть на Китай, деякі роблять ставку на те, що Сполучені Штати виграють, а Китай програє. Але це явно неправильне судження», — сказав Сін, описуючи майбутнє своєї країни за авторитарного лідера Сі Цзінпіна. «Що можна сказати з упевненістю, так це те, що ті, хто робить ставку на поразку Китаю, напевно, потім пошкодують про це», — сказав Сін.
Міністерство закордонних справ Південної Кореї заявило, що «безвідповідальні» коментарі Сіна суперечать «прагненню урядів та людей обох країн цінувати та розвивати відносини між Південною Кореєю та Китаєм на основі взаємної поваги».
Додамо
Сеул розширив спільну військову підготовку зі Сполученими Штатами і домагається сильніших гарантій того, що Вашингтон швидко та рішуче застосує свою ядерну зброю для захисту Південної Кореї у разі ядерної атаки Північної Кореї.
Адміністрація Байдена, у свою чергу, прагне більш тісної тристоронньої співпраці з Південною Кореєю та Японією, щоб протистояти як північнокорейській загрозі, так і все більш наполегливій зовнішній політиці Китаю.