За наслідками розгляду зазначеного подання Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційними) положення пунктів 4 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1402 (“утворюється Верховний Суд у порядку та у складі, що визначені цим Законом; призначаються судді Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону”); 8 (“день початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, визначається рішенням його Пленуму, що публікується на веб-порталі судової влади та в газеті “Голос України”), 9 (“Верховний Суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше шістдесяти п’яти суддів Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону”), 11 (“не пізніше ніж через п’ять днів з дня призначення шістдесят п’ятого судді Верховного Суду, за принципом рівного представництва від кожного касаційного суду створюється організаційний комітет, який скликає Пленум Верховного Суду в тридцятиденний строк”), 13 (“проведення конкурсу на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах має бути розпочато не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цим Законом”), 17 (“повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв’язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом”).
Водночас Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України положення пунктів 7 (“та ліквідуються” в частині Верховного Суду України), 14 (“судді Верховного Суду України”) та 25 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” у якому йдеться, що “право на отримання щомісячного довічного грошового утримання має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді або призначений на посаду судді за результатами конкурсу”.
Нагадаємо, заявник оспорював положення Закону № 1798, якими унормовано окремі питання звільнення членів Вищої ради правосуддя, створення і обсяг повноважень Комісії з питань доброчесності та етики, а також якими врегульовано питання дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду, членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.