Деталі
Зміни означають, що незаміжні жінки можуть брати оплачувану відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами та отримувати дитячі субсидії, раніше доступні лише подружнім парам.
Занепокоєні першим за шість десятиліть скороченням населення Китаю та його швидким старінням, політичні радники уряду в березні запропонували, щоб самотні та незаміжні жінки мали доступ до заморожування яйцеклітин та лікування ЕКО серед інших послуг. Лідери Китаю привселюдно не коментували рекомендації.
"Якщо Китай змінить свою політику, щоб дозволити самотнім жінкам мати дітей, це може призвести до збільшення попиту на ЕКО", - сказав Ів Ліппенс, директор з розвитку бізнесу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні INVO Bioscience, яка очікує на схвалення регулюючих органів для запуску своєї технології ЕКО у Китаї.
Національна комісія охорони здоров'я Китаю (NHC) не відповіла на прохання Reuters прокоментувати лібералізацію доступу до ЕКО, хоча раніше визнавала, що багато молодих жінок відкладають плани вийти заміж та завести дітей, зазначивши, що цьому сприяла висока вартість освіти та виховання дітей.
Ліппенс зазначив, що більшість клінік ЕКО в Китаї працювали на повну потужність до пандемії COVID-19 і, ймовірно, знову опиняться в подібній ситуації, щойно країна скасує обмеження. Немає оцінок того, скільки пацієнтів хочуть, але не можуть отримати доступ до лікування, але деякі жінки, яким воно допомагає, кажуть, що годинами чекають на свою чергу.
"Черги в лікарні дуже довгі", - каже 34-річна Сян'юй, заміжня жінка, яка проходить ЕКО у Чунцині.
За даними академічних журналів та галузевих експертів, китайські лікарні та клініки, як державні, так і приватні, щорічно проводять близько 1 мільйона процедур ЕКО або циклів, порівняно з 1,5 мільйонами у світі.
Ціна на цикл, який включає ліки для стимуляції яєчників, збирання яйцеклітин, запліднення в лабораторії та перенесення ембріонів, регулюється в Китаї. Він коштує від 3500 до 4500 доларів, що становить близько чверті цін у США.
У Китаї 539 державних та приватних центрів ЕКО, і NHC заявила, що до 2025 року має намір створити по одному центру на кожні 2,3 мільйона осіб.
Очікується, що китайський ринок ЕКО, включаючи лікування, ліки та обладнання, найближчими роками зростатиме в середньому на 14,5% на рік, збільшившись майже вдвічі з 49,7 млрд юанів до 85,4 млрд юанів (12,4 млрд доларів) у 2025 році, за оцінкою дослідницького центру Leadleo.
Експерти галузі кажуть, що гендерний дисбаланс, стигматизація в китайському суспільстві, з якою стикаються самотні вагітні жінки, та відсутність соціальних опитувань ускладнюють кількісну оцінку загального попиту та того, наскільки він зросте, якщо реформи будуть запроваджені найближчим часом.
Каміла Касо, директор платформи Recharge Capital, яка інвестує в клініки та технології лікування безпліддя, сказала, що китайським жінкам щорічно проводиться 500 000 циклів ЕКО в клініках інших країн — третина всіх циклів за межами Китаю.
За словами Касо, багато китаянок віддають перевагу закордонним клінікам, якщо вони самотні або хочуть пройти різні генетичні тести або вибрати стать дитини. Китайський закон трирічної давності, спрямований на усунення ґендерного дисбалансу, забороняє батькам дізнаватись стать плода.
У країні з 1980 по 2015 рік проводилася жорстка політика щодо однієї дитини, що спричинило багато демографічних проблем, що дозволили Індії стати найгустонаселенішою країною у світі. З того часу ліміт було збільшено до трьох дітей.
За даними Товариства допоміжних репродуктивних технологій, у Сполучених Штатах середній показник успіху циклу ЕКО становить 52%.
У Китаї цей показник становить трохи більше 30%, частково через високий рівень стресу серед жінок та збільшення середнього віку народження дітей, каже Лін Хайвей, директор Пекінської лікарні Perfect Family, яка спеціалізується на лікуванні безпліддя. Закордонні експерти кажуть, що якість деяких лабораторій ЕКО в Китаї також нижча.
На думку експертів з народонаселення, покращення доступу до послуг з лікування безпліддя саме по собі не вирішить демографічну проблему Китаю, оскільки фактори від низьких доходів до дорогої освіти, слабкої системи соціального захисту та високої гендерної нерівності вимагають більшої уваги.