Кирилівка та Затока: як відшкодувати збитки від вторгнення Росії турбізнесу на морських курортах – експерти

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвело до значних жертв та матеріальних втрат населення, пошкодження інфраструктури та промислових об'єктів. Постраждали як громадяни, так і бізнес. Суми заподіяної агресором прямої шкоди Україні на сьогодні перевищують 300 млрд дол.

Серед зруйнованих будинків багато культурних, спортивних, туристичних об'єктів. Так, з перших днів війни зазнали ракетного обстрілу курорти чорноморського узбережжя України: тільки в одеській Затоці повністю знищено кілька десятків баз відпочинку. А готелі в тій же Кирилівці на Азовському морі були частково віджаті під потреби загарбників, частково пошкоджені. «Причому «визволителі» захоплювали найкращі бази, власники яких роками створювали комфорт та затишок для відпочивальників», - зазначає головний редактор профільного видання «Чорне Море» Юлія Ангеловська.

У вересні на сайті так званої окупаційної «адміністрації Запорізької області» з'явився список так званого «виявленого безхазяйного майна», до якого увійшли майже 200 баз відпочинку, готелів та туристичних комплексів Кирилівки, включно з найпопулярнішими та найпрестижнішими об'єктами – «Приморська Галатея», «Техас», «Перлина Таврії», «Нью-Васюки» та інші. При цьому сумний досвід Херсона, в якому росіяни крадуть навіть склопакети з вікон, не кажучи про більш цінні речі та обладнання, залишає підприємцям мало шансів на те, що після звільнення Кирилівки вони знайдуть своє майно цілим.

По словам керуючого адвокатським бюро «Романа Сацика», великий бізнес вже подає позови проти Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) за грубі порушення державою-агресором прав власності під час війни. Наприклад, Ринат Ахметов одним із перших зажадав компенсувати збитки, заподіяні знищенням заводу «Азовсталь», суттєвими руйнуваннями ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

«На сьогоднішній день в Україні відсутній закон, який визначає механізм відшкодування за пошкоджене та зруйноване житло громадянам», – каже Роман Сацик. «Поки що прийнято у першому читанні законопроект «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна в результаті бойових дій, терористичних актів, диверсій, викликаних військовою агресією Російської Федерації».

На сьогодні діє порядок, за яким громадяни можуть заявити про знищення чи пошкодження свого майна. Також в Україні запустився процес обліку такого житла через «Дію» і планується запуск державного Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Які ж дії необхідно вжити для компенсації відшкодувань за пошкоджене та зруйноване житло та бізнес, у тому числі коли йдеться про готелі, бази відпочинку та інші курортні об'єкти?

Подати заяву на компенсацію збитків до ЦНАП або дистанційно через додаток «Дія» або через нотаріуса.

Після подання заяви спеціальна комісія, створена органом місцевого самоврядування та військово-цивільними адміністраціями складає акт обстеження майна (що є основним документом для отримання майбутньої компенсації).

Внесення даних до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Комісії, створені органами місцевого самоврядування та військово-цивільними адміністраціями, наповнюватимуть Реєстр за результатами обстеження ушкоджень. Також ці комісії здійснюватимуть верифікацію даних, що вже вносяться громадянами, зокрема через додаток «Дія». Також до Реєстру інтегрується інформація про пошкоджені об'єкти державної та комунальної власності, а також транспортну, енергетичну та іншу інфраструктуру.

Туристичний бізнес, при пошкодженні його об'єктів, окремо подає також заявку до Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ), яке розпочало систематизований збір та документування інформації про завдану російською агресією збитки.

Також громадяни та власники бізнесу мають право звернутися до ЄСПЛ щодо компенсації за зруйноване або пошкоджене майно. Підставою для звернення є порушення ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод та ст.ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Проте ЄСПЛ 16 березня 2022 року ухвалив рішення призупинити розгляд усіх скарг проти Росії після її виходу із Ради Європи. Тобто Росія перестає бути Стороною Конвенції з 16.09.2022 р., при цьому вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до зазначеної дати.

Компенсацією у такому разі буде виплата державою власним коштом певній категорії постраждалих компенсацій у тих розмірах і на тих умовах, які будуть визначені самою державою. Влада зазначає, що джерелами коштів для такої компенсації в майбутньому можуть стати заморожені за кордоном активи Росії. Планується створення міжнародної спеціальної компенсаційної комісії, яка призначатиме виплати за пошкоджене та зруйноване майно.

«Можна сказати, що Україна за час війни значно просунулась у напрацюванні унікального компенсаційного механізму, незважаючи на фактичну відсутність у світі аналогів та відповідних юридичних практик», - наголошує Роман Сацик. А резолюція ООН, рішення інших міжнародних інституцій та багатосторонні міжнародні договори створять необхідну правову основу для забезпечення та реалізації дієвого механізму компенсації.