КИЇВ. 27 жовтня. УНН. Незважаючи на те, що практично два місяці в Європі триває енергетична криза, ситуація не стає кращою. До дефіциту газу та багаторазового зростання цін на нього ще до настання зими додалася нестача нафти, а в Україні нестача вугілля, яке потрібне для проходження стабільного опалювального сезону. УНН розбирався, як економічна криза вдарить спочатку по бізнесу, а зрештою на гаманці споживачів.
Що сталося?
Не встиг схаменутися Європейський союз від пандемії, як виник новий виклик — енергетична криза. Чиновники ЄС кажуть, що з початку року ціни на газ зросли більш ніж на 170% і продовжують бити рекорди. Причин, що призвели до такої ситуації декілька.
По-перше, це погодні умови. Минулого року зима в Європі була вкрай холодною, як і в Азії, і в Північній Америці. Що призвело до виснаження запасів газу у сховищах. На зміну холодам, улітку прийшла аномальна спека, що призвело до масових лісових пожеж, особливо на півдні Європи. Високі показники тепла спровокували високий попит на електроенергію, зокрема через активне використання кондиціонерів. Не допомогли у виробленні електроенергії вітряки, оскільки це літо в Європі виявилося найбезвітрянішим з середини минулого століття. Все це викликало ще більший попит на газ не лише у Європі. Наприклад, видобуток США падає через недофінансування. Такі ж збої відбуваються в інших потенційних продавців: норвежців та катарців.
Сьогодні газові сховища країн ЄС та Великої Британії заповнені трохи більше ніж 70%. Нестача обсягів приблизно 40 млрд куб.м, і ці обсяги власний видобуток покрити не може, оскільки рік у рік скорочується. Також скорочується виробництво електроенергії з твердого палива. Європа вже кілька років переходить на зелену енергетику, вимикаючи ядерні та вугільні електростанції.
Незважаючи на те, що Норвегія дозволила держкомпанії Equinor — другому після “Газпрому” найбільшому постачальнику палива на ринок ЄС — наростити експорт із двох родовищ на 2 млрд кубометрів на рік, це ніяк не допомагає у розв’язанні кризи. Бо тільки поставки “Газпрому” минулого року склали 175 млрд кубометра газу.
До речі, саме Росію багато сторін звинувачують у підігріванні енергетичної кризи через маніпуляції обсягами поставок у бік зменшення. У свою чергу, президент РФ Володимир Путін назвав газову кризу в ЄС — “рукотворним результатом економічної політики Єврокомісії”, а також заявив про готовність збільшити постачання, але за умови використання газопроводу “Північний потік-2”, який зараз проходить сертифікацію у Німеччині.
В Україні як уряд, так і президент Володимир Зеленський зробили заяву, що якщо “Газпром” захоче транспортувати додаткові обсяги газу до Європи через нашу систему, то Україна готова дати більшу знижку на транзит понад законтрактовані обсяги газу, втім, як і іншим країнам. У Кремлі таку пропозицію поки що залишили без реакції.
Промисловість у вільному падінні
Не відчути болючість енергетичної кризи Україна не має шансів. Як раніше писав УНН, якщо природний газ та електрика для населення не подорожчає через фіксовану ціну, завдяки політичним чинникам, то бізнесу доведеться платити за світовими цінами, що в результаті ляже на споживача. Опитані економісти в один голос говорять про збільшення вартості всього продуктового кошика.
“Якщо брати ціни на газ навіть за контрактними договорами з „Газпромом“, наприклад, із тією ж Молдовою, то ціна газу 800 доларів, а ще на початку літа було 185 доларів. Тобто, якщо раніше промислове виробництво використало у власному виробництві газ по 200-300 доларів, то зараз на рівні 800-1000 доларів. Тому, крім того, як прогнозувати шалене зростання цін на все не доводиться. Буде подорожчання насамперед на продукти харчування, бо там структура газу дуже суттєва, підвищення ціни буде у 3-4 рази”, — каже економічний аналітик Валерій Клочок.
За його словами, зараз Україна перебуває у критичній ситуації. Крім зростання цін, може статися й інша ситуація — виробнику невигідно вироблятиме певний товар, що у результаті призведе до його дефіциту та спровокує інфляційні процеси. “Українська промисловість використовує багато газу для просушування зерна, яке експортується до країн Європи. Купувати цей газ за 30 тисяч гривень точно не будуть. Питання, що буде із зерном, які обсяги експортних поставок буде збережено? На ці запитання відповіді не дають навіть промислові виробники”, — каже Клочок.
Зростання цін на хліб та хлібобулочні вироби, що вже дорожчає і дорожчатиме ще більше. В Україні 90% малих пекарень використовуючи як паливо газ. У структурі енергоспоживання частка газу становить 60%, а електроенергія — близько 40%. У Всеукраїнській асоціації пекарів розповідають, що за пікових цін частка енергоносіїв у собівартості хліба збільшиться з 5%-7% до 15%-20%. А в результаті ринкових цін на хлібобулочні вироби зростуть на 10-25%.
Економісти дають невтішний прогноз. На додачу до того, що ціна на олію, цукор, рис, гречку вже піднялася майже вдвічі, куряче м’ясо подорожчало на 38%, варто очікувати продовження зростання цін мінімум на 1,5% на місяць. Вартість всієї м’ясної лінійки за півроку зросте вдвічі, прогнозують в Асоціації м’ясної галузі.
“Стабільними будуть ціни на картоплю та традиційні овочі, тому що період їх збору тільки завершився і пропозиція досить висока.
Однак і вони можуть дещо подорожчати, якщо зросте експорт”, — каже економіст Олексій Кущ.
Голова Ради Федерації роботодавців України (ФРУ) Дмитро Олійник у розмові з УНН пояснює, що ситуація в промисловості вже дає тривожні сигнали. Він розповідає, що ФРУ провела опитування ста українських компаній-споживачів природного газу, які працюють у 20 галузях промисловості. Вже у жовтні через ціну на газ збитковими стануть 91% опитаних компаній, а в листопаді кількість може досягти 96%, хоча ці підприємства ще у січні-липні були прибутковими.
Ці компанії з різних галузей: хімічної, харчової, виробництво кераміки, скла, фармкомпанії (де є сушіння трав). Крапка, з якої почалися збитки — серпень, коли ціна на газ була близько 500 євро, у вересні фактично компанії почали показувати збитковість, у жовтні 91%, а у листопаді 96%. Найсерйозніший розрив неплатежів ми прогнозуємо на грудень та січень. Зараз ми спостерігатимемо “ефект доміно”. Коли у грудні криза охопить більш ніж 50% підприємств, тому що понад 49% опитаних нами підприємств заявили, що якщо ціна на газ залишатиметься такою високою як у жовтні, то вони або зупинятимуться, або зменшуватимуть потужності, а останнє це ще більший касовий розрив, бо тобі потрібно платити зарплати, податок на землю тощо, і з цього моменту у підприємства виникає потреба йти до банку брати кредит, а банк просить баланс показати, і бачить баланс у мінусі та відмовляє. Це стане точкою неповернення для багатьох підприємств“, — пояснює Олійник.
Як наслідок, варто очікувати подорожчання не тільки продуктів харчування, а й будматеріалів, посуду, хімічної продукції. Поки всі учасники ринку сигналізують уряду про колапс, що насувається, керівництво країни мовчить. Жодних стабілізаційних заходів для промисловості не планується, стверджують керівники підприємств. Також жодного допоміжного фонду не заклали до держбюджету на 2022 рік.
У ФРУ кажуть, що підготували та передали уряду низку термінових заходів, які необхідно негайно реалізувати. З ключового — негайно оголосити надзвичайний стан на ринку енергоносіїв, запровадити цілий комплекс заходів щодо підтримки промисловості, створення антикризового штабу, складання та оприлюднення реального енергобалансу держави, який дозволить підприємцям приймати рішення щодо можливості переходу на альтернативні види енергії, а також збільшити власний видобуток газу.
“Влада не розуміє, що вдавати, що „якось буде“ — не вийде. Коли розпочнуться зупинки підприємств, багато людей залишиться на вулиці, державі доведеться збільшувати субсидії та дотації на соціальні виплати. Також це зменшить відрахування до державного та місцевих бюджетів. Держава нехай вирішить, що вигідніше: підтримати промисловість, чи пізніше разом із ними підраховувати збитки та шукати гроші на безробітних та субсидії”, — каже Олійник.
За його словами, нещодавно відбулася зустріч із прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, першим віцепрем’єром, з головою комітету ВР з питань енергетики та ЖКГ Андрієм Герусом, проте якихось рішень немає.
“Нам обіцяли вивчити нашу пропозицію. Час іде, реакції немає, ми втрачаємо нагоду пом’якшити неминучий удар”, — резюмує глава Федерації роботодавців України.