За його словами, нещодавно у Львові запустили підприємство, що утилізовує ртутні лампи.
"У Львові є комунальне підприємство (ДП "Бондарівка" – ред.), яке за грантові кошти поставило розкішну установку по утилізації ламп. І вони рік не могли запустити, бо у них не було ліцензії. А ліцензії у них не було, бо не було ліцензійних умов.
Там стоїть найсучасніший реактор, який займається очищенням ртуті від домішок. І нещодавно їм видали ліцензію на утилізацію ртутних ламп. Це якісно новий крок у переробці ламп в Україні. Такого роду це єдине підприємство в Україні”, - розповів еколог.
Разом з тим він зауважив, що окрім самого підприємства з утилізації, в Україні необхідно створити інфраструктуру зі збору, накопичення та перевезення таких небезпечних відходів.
Крім того К.Косоуров розповів про одне з вітчизняних підприємств, а саме “Тарком Екосервіс”, що працює у сфері поводження з небезпечними відходами, яке може бути прикладом для інших. Разом з екологами Асоціації “Аеропортів України” він на початку листопада ознайомився з технологіями утилізації небезпечних відходів на цьому підприємстві.
“Люди не мають контакту з небезпечними відходами. Вони подрібнюються разом з деревиною, яка використовується як розгінна сировина у шредері і автоматично подаються у пічку. У пічці воно прогорає, і виділені гази потрапляють у наступну камеру, де догорають залишки продуктів горіння, таким чином ми отримуємо прямо на виході достатньо чисте, абсолютно безпечне повітря... Процес утилізації також утворює теплову енергію і передає її споживачам”, - сказав К.Косоуров.
Експерт також зазначив, що небезпечні відходи, які мають бути утилізовані, перебувають максимум до десяти днів на спеціальному складі, який має окрему сигналізацію, датчики руху, протипожежні датчики, що дає можливість надійно їх зберігати.
“За новими ліцензійними умовами, запас речовини для утилізації на території має складати десятиденний утилізаційний термін. При попередніх ліцензійних умовах було два тижні, в принципі, це зобов'язує ліцензіата або мати великі потужності для спалювання, або робити окрему ліцензію для зберігання, яка теж має певні ліміти по об’єму”, - пояснив він.
Також на заводі діє відео фіксація, яка засвідчує, що небезпечні відходи дійсно переробляються і унеможливлює будь-які фальсифікації.
“Дана установка коштує декілька мільйонів не гривень. Її утримання теж доволі дороговартісне. Завод не може конкурувати із підприємствами, які займаються фальсифікатом, тобто не займаються утилізацією, а просто продають папірці. От це одне із завдань нашої Асоціації. Об’єднати і захистити виробників від недоброякісної конкуренції, які мають реальні потужності і можуть це робити. І довести клієнтам, що просто здати відходи і отримати "папірець“ - це не звільняє їх від відповідальності, якщо ці відходи просто потім викинуть на сміття”, - розповів К.Косоуров.
Нагадаємо, Міністерство екології та природних ресурсів здійснює нині перевірки всіх підприємств, що мають ліцензії у сфері поводження з небезпечними відходами (загалом їх майже 300). За даними відомства, орієнтовно 60% із вже перевірених підприємств вели свою діяльність незаконно.
Екологи пояснюють це тим, що Мінприроди видає ліцензії на утилізацію небезпечних відходів “наосліп”, без проведення доліцензійних перевірок на предмет відповідності матеріально-технічної бази. В результаті, переважна більшість утилізаторів небезпечних відходів в Україні є “фірмами-метеликами”. Аби змінити ситуацію, необхідні зміни у законодавство. Такий законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді.
Сам міністр екології та природних ресурсів О.Семерак підтримав законодавчі зміни щодо впровадження доліцензійних перевірок утилізаторів небезпечних відходів.