Що відомо?
Сьогодні вступає в силу наказ Міністерства юстиції, який дозволяє українським банкам за прискореною процедурою знімати гроші з рахунків українців за борги. Раніше це стосувалося тільки боржників, які не платять аліменти. Тепер список розширили і під цю процедуру потрапляють всі, хто є в реєстрі боржників. Тому до аліментів додаються борги за житлово-комунальні послуги, штрафи (включаючи порушення правил дорожнього руху) і зарплати.
Також у квітні цього року Нацбанк оновив свої положення про розкриття банківської таємниці. Тепер на вимогу виконавців банки надають інформацію не тільки про наявність рахунків боржника, а й їхні номерні позначки, і залишки коштів на них.
Банки і виконавці будуть працювати через автоматизовану систему виконавчого провадження, і надавати реквізити і стан рахунку боржника в електронному режимі. Виконавець зможе зажадати заарештувати тільки ту суму, яку заборгувала людина, а не весь рахунок.
Зараз це уповноважені робити сім банків: державний ПриватБанк, ТАСкомбанк, Універсал Банк (плюс монобанк), ОКСІ банк, Банк Восток, Індустріалбанк і ПроКредит Банк. Також до тестового режиму системи підключені 44 банківських установи, а ще одинадцять проходять стадію попередніх налаштувань для тестування. Тому в підсумку, до системи автоматичного списання боргів під'єднаються всі банки країни.
Що кажуть у банках?
Однак все це в найближчій перспективі. По суті, з сьогоднішнього дня нічого не змінюється, і навіть сім банків, які сьогодні уповноважені списувати борги, не зможуть цього робити. У ПриватБанку повідомили, що нічого істотного з сьогоднішнього дня не змінюється, так як в Україні ще немає механізму того, як списувати заборгованість з рахунків українців. Це мета Мін'юсту і щоб вона запрацювала, ще має бути внесено зміни до нормативних і законодавчих актів.
"Це процес, який було розпочато Мін'юстом, і коли він буде затверджений на всіх рівнях, тоді Мін'юст пояснить, як це все буде проходити. За автоматизованою програмою працюють уже півтора року, спочатку в тестовому режимі, для того, щоб банки отримували постанову від виконавця в електронному вигляді, а не паперовому як інші банки. Інші банки теж роблять це, але в ручному режимі, а не автоматизованому. Фішка в швидкості. Якщо півроку тому, чи рік тому, виконавці давали банкам постанову на арешт всіх рахунків і банки його виконували, то зараз виконавець надає постанову, наприклад, що клієнт заборгував 340 гривень, у нього автоматично спишуть ці гроші, і не будуть блокувати всі рахунки, як це було раніше. Списання грошей з кредитних карт неможливе, мова тільки про особисті кошти клієнта. Але коли це буде і як, ніхто не знає точно, поки у нас такої можливості немає", - пояснює Олег Серга, прес-секретар ПриватБанку.
Підтверджують цю інформацію і в Монобанку. "Ніякого автоматичного списання немає. Списання як було десять років тому, так і зараз, за паперовим листом. Говориться про те, що процес конфіскації грошей, ключове слово, повинен, стати автоматичним", - повідомила пресслужба.
Коли це все-таки станеться, то банки зможуть списувати гроші з карти боржника, але їм, як і раніше, потрібно буде рішення суду, просто сама процедура займе не місяці, а кілька днів.
Що кажуть юристи?
"Якщо раніше виконавець направляв запити в банк, чекав близько двох тижнів інформацію про рахунок боржника, потім направляв постанову про арешт - ця процедура уточнення займала місяць-два. Боржник за цей період міг зняти всі свої кошти. Зараз це буде відбуватися автоматично. Виконавець в електронній формі за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження направляє до банківської установи запит, банк протягом робочої години надає інформацію про рахунки і залишок грошей у клієнта, виконавець відразу приймає постанову про арешт рахунку боржника, відправляє в банк, банк їх заарештовує і ставить до відома виконавця. Виконавець створює платіжні вимоги на примусове списання заборгованої суми, відправляє їх в банк і списання відбувається моментально. Процедуру набагато спростили, і тепер замість місяців, потрібно до двох днів", - пояснює Микола Максимов, адвокат юркомпанії Riyako & Partners.
Що кажуть експерти?
Таке посилення правил може стимулювати українців більш ретельно стежити за своєчасною оплатою платежів, вважає Андрій Новак, голова Комітету економістів України.
"З огляду на обсяги заборгованості по ЖКП, за кредитами перед банками, звичайно, цю проблему потрібно було якось вирішувати. Фактично з фізосіб, громадян України, зняти гроші дуже трудомісткий процес, особливо якщо немає банківської карти, або нуль на рахунку. Комунальники можуть приїхати відключити світло або воду, якщо технічно це можливо. Найчастіше, ті люди, які мають такі борги, тримають гроші не на карті, а готівкою. Але сам факт спрощення цієї процедури - для багатьох громадян буде фактором дисципліни своїх фінансових операцій, своїх доходів і витрат. Але великих надій, що заборгованість по ЖКП, що на сьогодні перевищує 80 млрд гривень, почне вдвічі знижуватися точно немає", - говорить Новак.
За 2020 рік було зафіксовано 35 757 випадків, коли банки замість надання інформації про номери банківських рахунків боржників і залишків коштів на них повідомляли, що "рахунок є" або "рахунок є, засобів недостатньо" або подібну інформацію, що затягувало процес і залишало його часто безрезультатним. Тепер банки будуть зобов'язані надати точну інформацію про реквізити рахунків боржника і суми коштів на них.
Що робити, якщо людина не згодна зі списанням боргу?
За рекомендацією юристів, щоб мати можливість захистити себе від несправедливого списання, необхідно зберігати квитанції з чеками мінімум три роки, так як термін позовної давності по комунальних платежах в Україні не може перевищувати цей період.
"Комунальне підприємство не може стягувати заборгованість по комунальним послугам за період раніше, ніж за три роки до моменту звернення до суду. Наприклад, звернулися до суду в 2020 році, а стягують за 2014 рік. То ви йдете в суд, і пишете заяву про застосування позовної давності. Тоді суд відмовить у позові про стягнення заборгованості. Але ще раз повторюся, що може задовольнити за останні три роки. Якщо претензія до нарахованої суми, боржник обов'язково повинен зберігати квитанції за оплату комунальних послуг. Він повинен зробити копії, завірити їх і зробити власний розрахунок. Це дуже важливо, щоб не приходити в суд з порожніми руками. Потрібно підтвердити, що претензії комунального підприємства необгрунтовані", - пояснює адвокат Максимов. При цьому реальним боржникам варто врахувати, що закон дозволяє нараховувати за заборгованість пеню, інфляцію і 3% річних.
Навіть якщо у людини немає банківського рахунку, але є борги, все одно їх будуть "вибивати". Процедура наступна: комунальне підприємство звертається до суду, стягують заборгованість, після цього йдуть у виконавчу службу і виконавець відкриває виконавче провадження і накладає арешт на майно боржника. Якщо немає рахунків або власного майна, наприклад, людина просто прописана в житловому приміщенні, але не є власником, то все одно виконавець накладає арешт на персональні дані боржника - ідентифікаційний код і паспортні дані. І навіть якщо в майбутньому він щось придбає: нерухомість, машину або успадкує щось, то його майно автоматично потрапляє під арешт. Також виконавець має право виставити це майно на публічні торги. А забрати квартиру можуть, тільки якщо сума боргу перевищить 150 тисяч гривень.
Додамо
За останній рік борги українців зросли на мільярди гривень. Найбільше заборгованості накопичилося за газ - 30,2 млрд гривень. За опалення і гарячу воду - 28,7 млрд гривень. За воду - 6,1 млрд гривень, а за електроенергію - 7,8 млрд гривень. Незважаючи на це, українців уже з нового опалювального сезону чекає зростання тарифів, про що ми докладно розповідали в нашому матеріалі.