За його словами, люстраційний закон 2014 року торкнувся великої кількості осіб тому, що документ не передбачає доведення вини у неправомірних діях кожної окремої особи.
“Він (закон - ред.) не зважає на особисту роль, яку відігравали в той момент чиновники, які працювали при режимі Януковича, а також на те, чи були вони особисто пов'язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління президента Януковича зокрема. У зв'язку з цим, таке рішення ЄСПЛ (на користь п'яти люстрованих ексчиновників - ред.), воно є цілком прогнозованим.
Перед підготовкою та ухваленням ЗУ “Про очищення влади” не було враховано можливі його наслідки, у вигляді тих самих рішень ЄСПЛ”, - каже юрист.
Разом з тим, Білоус вважає люстраційні процедури нормальною практикою для цивілізованого світу.
“Такі закони існують і мають право на існування, але до їх прийняття і застосування треба підходити дуже ретельно, виважено та професійно”, - наголосив він.
Білоус прогнозує, що масові оскарження люстрації у національних та європейських судах у подальшому можуть призвести до певної соціальної та політичної напруги, тож КС має врахувати вже наявне рішення ЄСПЛ та, врешті, ухвалити власне рішення стосовно ЗУ “Про очищення влади”.
“У КС на розгляді сьогодні перебувають об'єднані подання - і Верховного суду, і 47 народних депутатів. Прогнозувати рішення КСУ важко і не зовсім коректно. Але враховувати висновки ЄСПЛ, я думаю, що тут важливо і потрібно, інакше (рішення про застосування люстрації - ред.) будуть оскаржуватися і на національному рівні, і в ЄСПЛ, і будуть створювати, зокрема, соціальну і політичну напругу в суспільстві”, - резуюмував адвокат.
Як писав УНН, у справі “Полях та інші проти України” ЄСПЛ одноголосно постановив, що мали місце:
- порушення пункту 1 статті 6 (право на справедливий судовий розгляд) Європейської конвенції про права людини у зв’язку з тривалістю розгляду по національних справах перших трьох заявників;
- порушення статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції щодо всіх п’яти заявників.
При цьому, у квітні на розгляді в Європейському суді з прав людини перебувало не менше 122 скарг проти України щодо люстрації.
За словами експерта РПР з питань конституційної реформи Володимира Шаповала, КСУ має нарешті поставити крапку у люстраційному питанні, або ж взагалі закрити вказане провадження.
Зауважмо, що КСУ продовжує розгляд ЗУ "Про очищення влади" у закритому режимі. Експерти й політики прогнозують, що суд визначиться з цього приводу найближчим часом.
При цьому існують думки, що КС скасує лише окремі положення люстрації, зокрема, ті, які перераховані у поданні народних депутатів.