Так, Україна була серед п’яти країн з найнижчим державним бюджетом, виділеним на судову систему на душу населення в 2016 році (8,1 євро). Це майже в вісім разів нижче середнього (64,5 євро) і в 26 разів менше, ніж максимальний показник (у Швейцарії 214,8 євро на душу населення).
Під час циклу оцінки 2014-2016 років відбулося значне (50%) знецінення місцевої валюти. Деформуючий ефект, викликаний девальвацією валюти, ще більше посилюється в Туреччині та Україні, де амортизація курсу валют у 2014-2016 роках створює ілюзію зменшення бюджету, що виділяється на судову систему (-15,7% у євро), в той час як він значно збільшився в національній валюті (+ 26,9%).
Зазначається, що в Україні судові збори та податки складали 37% бюджету всієї судової системи, що майже вдвічі перевищує середньоєвропейський рівень (19%).
Бюджет України з надання правової допомоги на душу населення (0,16 євро) є одним із найнижчих у державах Ради Європи. Середньоєвропейський показник тут — 6,96 євро на душу населення.
В ЄК підкреслили, що країна має відносно невелику кількість професійних суддів на 100 тисяч жителів (14 суддів), у порівнянні з середньою європейською кількістю (21 суддя). Ситуація в Україні характеризується значним зменшенням кількості суддів, що пов’язано, зокрема, із здійсненням суттєвої судової реформи в 2016 році.
Крім того, Україна є однією з країн із найбільшою кількістю прокурорів на 100 тисяч жителів (24), у порівнянні з Росією (25), Литвою (24) та Латвією (23).
Україна має 82,5 юриста на 100 тисяч жителів, що майже вдвічі менше, ніж у середньому у Європі 162 юриста. В державі серед прокурорів є 35% жінок, у порівнянні з середнім показником у Європі — 53% та 36% жінок-юристів (середнє значення в Європі становить 40%).