Цитата:
"Цей закон усуне певні правові прогалини і дасть норми, на які працівники зможуть спиратися, наприклад, щодо компенсації видатків, які вони несуть при виконанні трудових обов’язків, але врешті-решт становище дистанційних і надомних працівників буде вразливим через недостатність гарантій на охорону праці, через непрописаність повноважень профспілок та інспекцій праці по захисту працівників, і через те, що найважливіше питання – таке як організація праці віддалено, віддано на розсуд роботодавця", - зазначив юрист.
Деталі
На думку фахівця, якщо у законодавстві багатьох європейських країн передбачено, що за згодою чи з ініціативи найманого працівника роботодавець, профспілка або інспектор з праці можуть прийти на віддалене робоче місце й визначити, чи є там все необхідне для роботи і чи є воно є безпечним для працівника, то в Україні безпекою праці в цьому випадку займається виключно сам працівник.
"Якби законодавець дійсно хотів захистити працівника від різних небезпек на робочому місці, то він би чітко закріпив, що роботодавець несе повну відповідальність за створення на віддаленому робочому місці безпечних умов праці. Проте стаття 14 Закону України про охорону праці, викладена в новій редакції, містить положення про те, що сам працівник має нести відповідальність за безпеку на цьому віддаленому робочому місці", - пояснив Дудін.
Також, за словами юриста, у законі не прописані повноваження профспілок із захисту трудових прав найманого працівника, який у випадку із віддаленою роботою фактично опиняється сам на сам із роботодавцем і позбавляється захисту з боку колег.
На думку експерта, роботодавці можуть зловживати таким становищем і, наприклад, навантажувати працівника додатковою роботою. Окрім того, роботодавець сам визначає, чи буде працівник працювати дистанційно – навіть якщо йдеться про категорії працівників, яким закон рекомендує забезпечити віддалений режим праці (вагітні жінки, працівники з дітьми до 3-х років тощо).
Що було раніше
4 лютого парламентарі у другому читанні ухвалили законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи".
Що передбачає закон
Документ, зокрема, запроваджує два самостійних види роботи – “дистанційну” та “надомну”.
Також, відтепер роботодавці можуть ознайомити нового працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором тощо, шляхом обміну електронними документами.
Окрім того, працівникам надається можливість поєднувати дистанційну роботу з виконанням роботи в звичайному режимі на робочому місці.
За письмовим погодженням між роботодавцем і працівником, для останнього може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, що передбачає, що працівник самостійно може регулювати час початку, закінчення роботи та тривалість робочого часу упродовж робочого дня.
Гнучкий режим робочого часу передбачає:
- фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
- змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
- час перерви для відпочинку і харчування.
Працівник, що працює дистанційно, у разі використання власних інструментів, відтепер має право на компенсацію.
Варто зазначити, що, відповідно до ухваленого законопроекту, працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку, під час якого “працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни”.
Період вільного часу для відпочинку визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
Ситуація з дистанційкою в Україні
Згідно до відкритими даними, торік, на тлі запроваджених обмежувальних заходів для запобігання поширення коронавірусної хвороби, українці стали активніше цікавитися дистанційною роботою. Зокрема, вакансій для віддаленої роботи на ринку праці станом на жовтень побільшало на 22%.
Так, частіше за інших роботу шукають молоді люди на старті кар'єри. На одну віддалену вакансію, яких у третьому кварталі 2020 року було 1,8 тис., відгукується в середньому 21 шукач. Середній рівень доходу – 12 500 грн.