“Президент не може погодитись з продовженням строку мораторію до 1 січня 2022 року, оскільки це і надалі слугуватиме формуючим фактором відновлення іпотеки, що є важливим чинником доступності житла. Так, впродовж більш ніж 6 років існування мораторію деякі позичальники ігнорували умови кредитного договору та уникали примусового виконання зобов’язань. Це в свою чергу позначалось на зростанні частки проблемних активів банків та зниженні їх платоспроможності. Станом на червень обсяг непрацюючих валютних іпотечних кредитів оцінюється в 95%”, — пояснив перший заступник голови ВР, представник Президента у парламенті Руслан Стефанчук.
Водночас, з його слів, Глава держави не може залишити поза увагою погіршення фінансового становища громадян України, зумовлене обмежувальними карантинними заходами, спричиненими коронавірусом.
“Враховуючи викладене, Президент України надає пропозиції до закону, спрямовані на забезпечення неможливості примусового позбавлення єдиного житла позичальників, які отримали кредит в іноземній валюті”, — додав Стефанчук.
Свої голоси на підтримку документа віддали 297 народних депутатів. Перед цим нардепи підтримали три пропозиції, внесені Президентом.
За інформацією авторів документу, основною метою прийняття закону є продовження мораторію на примусове відчуження (звернення стягнення) на єдине житло позичальників (майнових поручителів, поручителів), заставлене як забезпечення виконання зобов’язань позичальників за валютними кредитами до набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей здійснення реструктуризації за кредитами в іноземній валюті, наданими кредитними установами — резидентами України фізичним особам, порядок погашення заборгованості позичальників за такими кредитами та особливості звернення стягнення на предмети забезпечення за такими кредитами, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок нарахування/списання пені та штрафів внаслідок прострочення виконання зобов’язань позичальників за такими кредитами.
Як повідомляв УНН, раніше голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що загальна сума, на яку було взято кредити — близько 20 млрд грн.