“Ми, підписанти цього документу, глибоко стурбовані і засуджуємо недавні повідомлення та триваюче використання урядом Білорусі часткового і повного закриття Інтернету, а також цілеспрямованого блокування контенту після фальсифікації президентських виборів в Білорусі в 2020 році”, — йдеться у повідомленні.
“Відключення, а також блокування або фільтрація сервісів невиправдано обмежує права на мирні зібрання та свободу асоціацій і вираження думок, особливо в тих випадках, коли вони не є справедливими і прозорими з процедурної точки зору. У поєднанні з обмежувальними заходами і залякуванням, застосовуваними щодо опозиційних кандидатів, а також масовими арештами і затриманнями білоруських членів громадянського суспільства та журналістів, дії з обмеження доступу до Інтернету, в тому числі до соціальних мереж та інших цифрових комунікаційних платформ, ще більше підривають цивільний простір. Ми будемо і надалі стояти на стороні народу Білорусі, який, не дивлячись на ці репресивні заходи, висловлює свою думку, і ми особливо натхнені тієї критичної і центральною роллю, яку жінки грають у заклику до справедливості і підзвітності”, — йдеться у документі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Аваков відповів на закиди Лукашенка: Україна не втручається у внутрішні справи інших країн
У спільній заяві громадський простір онлайн називається “невід’ємною частиною динамічного цивільного простору офлайн”.
“Уряди не повинні блокувати або перешкоджати доступу до Інтернету, оскільки відключення Інтернету часто підриває права людини і основні свободи, включаючи право на мирні зібрання та свободу асоціації та вираження думок, які формують основу демократичного суспільства. Відключення Інтернету зачіпає всіх користувачів, особливо маргіналізовані групи і тих, хто перебуває в уразливому становищі”, — йдеться у повідомленні.
“Відключення обмежують свободу засобів масової інформації та здатність журналістів і правозахисників повідомляти про порушення або зловживання в області прав людини і залучати уряди до відповідальності. Масові „шатдауни“ і обмеження також обмежують поширення і вільний потік інформації, завдають шкоди економічній діяльності, сприяють соціальним і політичних заворушенням і негативно впливають на суспільну безпеку”, — додається у заяві.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кулеба зустрівся з главою МЗС Австрії: говорили про окуповані території, Білорусь та інвестиції
Країни-підписанти погодились з тим, що права людини повинні бути захищені в мережі так само, як вони захищені в режимі офлайн. “Ми закликаємо білоруську владу утриматися від відключень і блокування або фільтрації послуг в Інтернеті та дотримуватися міжнародних зобов’язань Білорусі в області прав людини, в тому числі відповідно до статей 19 і 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Ми закликаємо уряд Білорусі поважати цивільний простір, зокрема й поважати права людини і основні свободи, демократію і верховенство права”, — йдеться у повідомленні.
У заяві закликали уряд Білорусі провести “незалежні, прозорі і неупереджені розслідування всіх тверджень про порушення прав людини в контексті виборів, а винні мають бути притягнуті до відповідальності”.
Під текстом заяви підписались уряди Сполучених Штатів Америки, Австралії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Німеччини, Греції, Данії, Ірландії, Ісландії, Канади, Кіпру, Латвії, Литви, Ліхтенштейну, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Словенії, Сполученого Королівства , України, Фінляндії, Франції, Чеської Республіки, Швейцарії, Швеції, Естонії та Японії.
Нагадаємо, у “Слузі народу” немає консолідованої позиції щодо постанови про ситуацію в Білорусі.