“Для поліпшення інфляційної ситуації лише підвищення ставки центрального банку, що є стандартною практикою НБУ у боротьбі з інфляцією, однозначно недостатньо. Більш того, не можна відкидати той факт, що це призводитиме до зростання банківських ставок по кредитах, які вітчизняні виробники закладуть у вартість продукції, що, в свою чергу, може стимулювати зростання цін. Водночас ситуацію можна покращити завдяки посиленню координації державної політики та різних органів державної влади щодо подолання інфляції”, — зазначив він.
Як уточнив Данилишин, факт здійснення значних обсягів бюджетних видатків у грудні 2017 року, і відповідно переливання гривні з казначейського рахунку в Національному банку на грошово-кредитний ринок, продемонстрував необхідність жорсткої тактичної координації грошово-кредитної (монетарної) та бюджетної політики.
“Для зниження інфляції необхідна координація діяльності НБУ, Кабміну і Антимонопольного комітету. Але АМКУ не досяг успіху в демонополізації ринків. Станом середину 2017 року більше 40% ринків в нашій країні були монополізовані, 11% ринків працювали в умовах адміністративної чи природної монополії. Монополії і олігополії склалися в ПЕК (65%), у сфері транспорту і зв’язку (82%). Монополісти зловживають своїм становищем, застосовують інструменти, що дозволяють максимізувати прибуток шляхом завищення цін і тарифів. Це відбивається на інфляції”, — звернув увагу спеціаліст.
За його словами, потрібно проводити політику, спрямовану на збільшення конкуренції, реформування житлово-комунальної сфери з метою запобігання зростанню тарифів, що не обумовлені підвищенням якості послуг, структурну перебудову економіки з метою зниження її залежності від зовнішніх ринків.
“Такі заходи спрямовані не тільки на зниження інфляції, але і на забезпечення умов для довгострокового зростання економіки”, — додав Данилишин.
Голова Ради НБУ також вважає, що скасування регулювання цін на продукти харчування було передчасним, бо в умовах монополізованої економіки України воно призвело до підвищення темпів інфляції. Крім того, на його думку, доцільним буде відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке в цей час ринок має дуже односторонній специфічний вплив, та зростанням споживчих цін.
Як пояснив Данилишин, вплив НБУ на рівень інфляції істотний, але він не має визначального значення.
“Дії, що проводяться в межах можливостей Нацбанку, без інших комплексних заходів не дадуть належного ефекту. Підвищення ставки рефінансування — а це головний інструмент Нацбанку в боротьбі з інфляцією — в умовах монополістичної структури ринку не забезпечить зниження інфляції тому, що виробники-монополісти підтримують невідповідність сукупного попиту і пропозиції з метою забезпечення контролю над ціноутворенням”, — резюмував він.
Нагадаємо, Україна переживає інфляцію пропозиції. Через низку негативних факторів, зростає собівартість виробленої продукції.