"Інформація, яка оприлюднена Ігорем Макаром, щодо готування політичного вбивства Павла Шеремета КДБ Білорусі, потребує ретельної перевірки. Сподіваємося, це зроблять компетентні органи європейських країн, а не українські фальсифікатори. Сторона захисту вже веде роботу у цьому напрямку", - йдеться у заяві.
Також у юридичній фірмі вважають, що "білоруський слід" з урахуванням політичної позиції Павла Шеремета мав би бути найпріоритетнішою версією розслідування, особливо з урахуванням того, що вбивство сталося 20 липня — у день першої інавгурації Олександра Лукашенка у 1994 році — дата, яку той, за даними ЗМІ, щороку неофіційно святкує.
Також захист стверджує, виходячи з наявних матеріалів, що раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася і не розглядалася.
Нагадаємо, раніше, 4 січня, у мережу просочилися записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.
Так, Зайцев у квітні 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" у Мінську обговорював спосіб вбивства Шеремета, який у той час жив у Росії.
Пізніше Національна поліція України заявила, що отримала у розпорядження інформацію про можливих замовників вбивства Павла Шеремета.
Також колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який передав українським правоохоронцям аудіозаписи, де начебто посадовці КДБ Білорусі обговорюють усунення політичних опонентів, зокрема, журналіста Павла Шеремета, готовий дати свідчення в Офісі Генпрокурора України.
Так, нагадаємо, що 20 липня 2016 року, близько 7:45 ранку стався вибух в автомобілі на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка у Києві. У результаті вибуху загинув відомий журналіст Павло Шеремет.
Понад рік тому правоохоронці назвали підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета: Яна Дугарь, Андрій Антоненко, подружжя Інна і Владислав Грищенки, Юлія Кузьменко.
У травні 2020 року, за даними сторони захисту, досудове розслідування у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета завершили.