Деталі
Це перший захід такого масштабного формату, ефективний майданчик для спілкування, озвучення проблематики та пошуку рішень для малого підприємництва. У заході взяли участь представники 250 об'єднань малого бізнесу з усієї країни.
Враховуючи карантинні обмеження, Форум проходив у двох форматах – безпосередні учасники у залі та у режимі онлайн-включень. Онлайн-трансляцію Форуму переглянуло майже 2 тисячі людей.
Організатори – Національна платформа МСБ, Коаліція Ради Міст "Захисти ФОП", Національна бізнес-коаліція, ВГО "Фортеця" та Альянс РОМБ (Регіональних Об'єднань Малого Бізнесу). Захід пройшов за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ).
Екс-голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна нагадала, що минулого року було створено консультативно-дорадчий орган при Президенті України – Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва. В її роботі взяли участь представники малого та мікробізнесу з усієї країни. Разом вони напрацювали законопроєкт, в якому розтлумачили усі проблемні норми та виписали правила. Тепер сподіваються, що після проходження Ради Президент подасть його до Верховної Ради як пріоритетний.
За словами Ляпіної, одне з найболючіших питань малого бізнесу – застосування реєстраторів розрахункових операцій. Згідно із прийнятими законами №128 та №129, тотальна фіскалізація планується з 1 січня 2022 року, і підприємці розраховують, що до того часу буде прийняте зважене рішення.
"Нам вдалося дещо підвищити ліміти по єдиному податку. Вони враховують нинішній стан речей, інфляційні процеси, відповідають визначенню "мікробізнес". Друге важливе питання – функціонал системи обліку даних РРО, яка збирає інформацію про всі транзакції. Але якщо раніше ця інформація не аналізувалася і не приносила користі ані державі, ані бізнесу, то тепер функціонал розвивається, і інформація стає корисною. Наприклад, завдяки цьому стає можливим автоматичне формування звітності", - підсумувала експерт.
Голова Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш наголосив, що згаданий законопроєкт напрацьовувався за участю всіх стейкхолдерів - податкової служби, мікробізнесу, аналітичних центрів, представників Кабміну. Він вирішує більшу частину проблем малого бізнесу, зокрема, щодо тотальної фіскалізації. На думку підприємця, до цього треба підходити зважено, з урахуванням досвіду інших країн.
"Найбільш розвинені країни намагаються виділити малий бізнес і позбавляють його від надмірного адміністрування. Там підходять до цього процесу дуже зважено і звільняють мікро-підприємців від цього обов’язку за різними критеріями. Або за категоріями товарів, або обмеження за оборотом, або за торговими площами, або за комбінацією таких критеріїв", - зазначив Емельдеш.
На його переконання, в Україні потрібно застосовувати фіскалізацію на більш ризикові категорії платників податків і на ті, які ховаються за спрощеною системою.
Представник Національної платформи МСБ Олександр Чумак також вважає, що загальна фіскалізація непотрібна і навіть небезпечна для легального бізнесу. Крім того, на думку підприємця, законопроєкти №128 та №129, які стосуються застосування реєстраторів розрахункових операцій, не принесли бажаного ефекту.
"Вони не вирішили проблему детінізації тих, хто займається підприємництвом без державної реєстрації – вони продовжують це робити, створюючи собі нечесну конкурентну перевагу перед тими, хто працює легально. Не вирішили проблему зловживань із подрібненням бізнесу. Ці закони зменшують конкурентність мікробізнесу у порівнянні з великими мережами, що використовують ФОПів. Бо ці мережі мають великий штат бухгалтерів та юристів, які можуть супроводжувати усі операції, реагувати на податкові перевірки. У мікробізнесу таких можливостей немає, і кожна перевірка для них – це величезний стрес і витрата часу", - зазначив пан Чумак.
Керівник громадської організації “ФОП РАЗОМ UA” Олексій Дідул зазначив, що це була консолідована позиція представників влади, регуляторних органів, експертного середовища і робочих груп.
"Ми знайшли той баланс, який дозволив підприємцям разом з ДПС та Мінфіном вийти на спільні позиції. Тепер ми звертаємося до Президента – м’яч на вашому боці. Сподіваємося, що прийняття цього закону зніме соціальну напругу", - зазначив експерт.
За його словами, одна з найважливіших норм документу – законодавче введення механізму, яким можна прирівняти недобросовісних фізичних осіб до суб’єктів підприємницької діяльності. Адже саме чорний, нелегальний бізнес створює великі проблеми для легальних підприємців і шкодить економіці держави.
Представник Національної бізнес-коаліції Надія Бедричук наголосила, що саме зараз важливо підтримати малий та мікробізнес, якому потрібні допомога та підтримка, а не додатковий тиск та посилене адміністрування.
"Ми маємо низку речей, які зменшують ефективність бізнесу. Зокрема, високі ставки податків на фонд оплати праці, який малий та середній бізнес не може тягнути. Застарілий Трудовий кодекс з нормами, які неможливо виконати. Контролюючі органи, які фактично знищують малих підприємців. Потрібно спростити роботу малого бізнесу в частині адміністрування тих питань, які стосуються найманих працівників. Замінити Трудовий кодекс з формальними застарілими нормами трудовим договором – саме він є основним документом, який регулює відносини між роботодавцем і працівником. І відмовитися від суворих покарань, обмежуючись попередженнями. Потрібно не "обілечувати" бізнес, а допомагати підприємцям уникнути правопорушення, попередити його. І не створювати проблем, через які далі неможливо буде працювати", - зазначила Надія Бедричук.
Необхідно прийняти ще один законопроєкт, який би врегульовував питання безготівкових розрахункових операцій та комісії за банківські послуги. На це звернув увагу член Громадської ради при Державній регуляторній службі України від ГО "Всеукраїнське об'єднання підприємців малого та середнього бізнесу "Фортеця" Олександр Пліва.
"Потрібно визначити на законодавчому рівні, що при оплаті за товари або послуги, яка здійснюється на рахунок продавця з використанням електронних платіжних засобів, не потрібне використання РРО. За винятком тих товарів, які фіскалізовані. Друга норма – ввести на 1% комісії за банківські послуги для мікро і малого бізнесу. Думаю, що в Україні, де банківська система на 60% належить державі, можна сформувати такий банківський продукт, який забезпечить виправданий рівень комісії", - вважає Олександр Пліва.
Учасники Форуму погодилися, що малий та мікробізнес в силу своєї специфіки, вимагає окремого підходу, і спроби прирівняти його до інших видів підприємництва збільшує рівень соціальної напруги.
Завершальним акордом заходу стало підписання організаторами форуму "Резолюції об’єднаного українського малого та мікробізнесу" із закликом до Президента України, народних депутатів України, Кабінету Міністрів України обговорити та підтримати пропозиції, сформовані експертами та представниками бізнес-об’єднань, і якнайшвидше прийняти необхідні нормативно-правові акти.