Вища рада правосуддя визначила доповідача по скарзі прокурора Вікторії Оршавської на суддів Верховного Суду, які розглядали касацію у справі колишнього народного депутата Олександра Шепелева, який обвинувачувався у підкупі з метою втечі з-під варти й щодо якого є інші справи з обвинуваченням у державній зраді, замовних вбивствах та інших злочинах. Як свідчить звіт автоматичного розподілу скарг, ним стала Олена Ковбій, передає УНН.
Пресслужба ВРП раніше повідомляла, що Ковбій пішла добровольцем до лав Збройних сил України на початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Спочатку вона брала участь у боротьбі проти росії в районі Бахмута.
У січні цього року Ковбій була обрана членом Вищої ради правосуддя. "Бути членом ВРП – це відповідальність перед суспільством, колегами, які довірили мені посісти цю посаду, перед собою. Я звикла бути там, де я, на мою думку, найбільше потрібна. У лютому 2022 року це було військо, зараз – Вища рада правосуддя", – заявила вона.
На момент обрання на посаду члена ВРП Олена Ковбій обіймала посаду виконувачки обов’язків помічниці командира батальйону ТрО ЗСУ з правової роботи. Як чинна суддя, вона перебувала у тимчасовому відрядженні, як передбачено українським законодавством.
У результаті, щодо Олени Ковбій виникла нетипова ситуація, адже акт про її відрядження до Вищої ради правосуддя так і не надійшов. Відповідно, до штату ВРП її не зарахували й заробітну плату вона не отримувала. Також Ковбій фактично суміщала посади судді, членкині ВРП та військовослужбовиці. Це унікальний випадок в історії українського судочинства.
Разом із тим, Олена Ковбій брала участь у засіданнях ВРП та у голосуванні під час ухвалення Вищою радою правосуддя рішень.
У березні цього року Ковбій повернулася на фронт.
Раніше ми розповідали, що прокурор Вікторія Оршавська подала до ВРП скаргу на суддів Верховного Суду Король В.В., Маринич В.К. та Марковець А.М, які розглядали касацію у справі Шепелева і 6 липня 2023 року змінили йому вирок судів попередніх інстанцій.
Зокрема, колегія Верховного Суду вирішила закрити один з епізодів справи, який стосувався підкупу, через, на їхній погляд, недостатню кількість доказів.
Окрім того, судді суттєво зменшили строк відбування покарання Шепелева, зарахувавши йому термін перебування в СІЗО рф з 19 березня 2015 року по 8 липня 2016 року. Тоді російські правоохоронці затримали його за екстрадиційним запитом України. Поки нібито вирішувалося питання його видачі Україні, Шепелев активно співпрацював із фсб рф і повинен був перебувати в слідчому ізоляторі. Через рік росія все ж відмовилася видати нардепа-втікача українському правосуддю, посилаючись на загрози власній національній безпеці.
Колегія Верховного Суду також скористалася "законом Савченко" і зарахувала Шепелеву у строк відбування покарання його перебування в СІЗО за обвинуваченням в інших справах.
Таким чином, за рішенням касаційної інстанції Шепелев повністю відбув покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 7 серпня 2020 року. Окрім того, через закриття епізодів про підкуп майно екснардепа не конфісковуватимуть.
Нагадаємо
У 2014 році Шепелева затримали у справі про вбивство чотирьох осіб і замах на вбивство банкіра Сергія Дядечка. Проте ексдепутату вдалося втекти з-під варти через "лікарняну схему". Чотири роки він переховувався в росії й був затриманий українськими правоохоронцями тільки у 2018 році.
Окрім справи про замовлення вбивств п’яти людей, в українських судах також розглядаються справи за обвинуваченням Шепелева у вчиненні державної зради та розкраданні коштів "Родовід банку".