Цитата
“Пишатися цим антикорупційним структурам точно нічим. Досить подивитися статистичні звіти їх роботи, подивитися справи, якими вони займаються. У їх діяльності взагалі немає системної роботи. Наприклад, контрабанда - однозначно там є силовики, є високі чини, НАБУ цим умовно взагалі не займається. Також можна взяти багато інших сфер. Вони беруть поодинокі епізоди, історії та розслідують їх. Але системної боротьби з корупцією немає", — зазначив він у коментарі УНН.
Шрам вважає, що НАБУ, САП і ВАКС являють собою одне ціле, тому про правосуддя в Антикорупційному суді говорити не доводиться. Причому, ВАКС змушений підігравати НАБУ і САП, щоб приховати їх недоліки.
"Суть в тому, що під НАБУ і САП створили свій суд, умовно кажучи, за тими ж принципами, за якими створювалися НАБУ і САП. Нарікань на цей суд дуже багато. Як з боку громадськості, так і з боку адвокатів. Я, як сторонній спостерігач, можу сказати, що дуже багато претензій до цього суду. У тому плані, що вони замість об'єктивного і неупередженого розгляду справ і прийняття рішення, підіграють НАБУ в їх провадженнях, приховують їх недоліки, приховують їх недоробки і намагаються таким чином задовольнити запит суспільства на боротьбу з корупцією", — зазначив він.
Станом на 30 червня цього року в ВАКС було винесено всього 56 вироків, що вкрай мало, вважає адвокат.
"Тобто це для органу, де працює 250 детективів і для 7 років роботи, нехай повних не 7, до кінця 2015 вони заробили. Але це дуже мало. Всі бачать їх непрофесійний підхід, їх часто якусь зацікавленість, це не системна боротьба. Ось вони взяли якусь одну історію, навколо неї кружляють, а результату ніякого немає. Взяти той же Роттердам +. Скільки було розмов про цю справу і який результат. І це не тому, що прокурори погані, а тому що, в першу чергу, детективи, які весь цей час доводили, що й призвело до такого результату", — сказав Шрам.
Зазначимо, що ВАКС закрив справу Роттердам+ через відсутність доказу вчинення злочину.
І що найцікавіше, на думку Шрама, антикорупційним органом парадоксально продовжує керувати людина, яка офіційно визнана корупційною.
“13 грудня 2019 року, набуло чинності рішення Апеляційного суду, коли директор НАБУ Ситник був визнаний винним у скоєнні адмінправопорушення, пов'язаного з корупцією. Тобто виходить з формально юридичної точки зору антикорупційний орган очолює особа, яка сама вчинила корупційне порушення", — резюмував Шрам.
До слова
За останні 5 років рівень довіри українців до НАБУ знизився вдвічі (з 35% до 16%). Більше за НАБУ українці довіряють усім іншим правоохоронним органам: СБУ, прокуратурі та поліції.
У 2019 році директор НАБУ Артем Ситник був внесений до реєстру корупціонерів, проте продовжив очолювати антикорупційне бюро. Його першого заступника Гізо Углаву неодноразово звинувачували в підіграванні інтересам Саакашвілі і використанні ресурсів бюро, але він так само продовжує займати свою посаду.
Восени Верховна Рада прийняла закон, яким народні депутати спробували врегулювати статус НАБУ і привести його у відповідність з Конституцією. Замість правоохоронного органу НАБУ отримало статус органу виконавчої влади зі спецстатусом, але і це не передбачено Конституцією, гарантом якої є Президент.
У той же час у Верховній Раді скаржаться, що НАБУ занадто дорого обходиться українцям при їх малоефективній боротьбі з корупцією. Діяльністю НАБУ в Україні розчаровані і в Європі. Європейський аудитор Юхан Партс заявив, що в Євросоюзі немає країн, масштаби корупції в яких були б такими ж, як в Україні. За підсумками аудиту допомоги ЄС Україні, фахівці прийшли до висновку, що підтримка Євросоюзом реформ в Україні по боротьбі з корупцією малоефективна.
За таких масштабів корупції в Україні НАБУ займається дріб'язковими справами рівня регіональних правоохоронних структур. Наприклад, нещодавно стало відомо, що до 5 років реального ув'язнення ВАКС засудив колишню суддю, яка взяла п'ять тисяч гривень хабаря за розв'язання питання в адміністративній справі. НАБУ і САП розслідували це кримінальне провадження аж з 2018 року. У цей же час немає ніяких помітних результатів НАБУ в боротьбі з корупцією на "Укрзалізниці", де хабарі досягають шестизначних розмірів.